19-річний хлопець по-звірячому вбив сусідку
33-річний Валерій із села Мошків Млинівського району чудом залишився живим після того, як у його рідній хаті побував 19-річний односелець Олександр. У чоловіка сильний струс мозку, зламана щелепа й відрубаний шматок носа. Мати ж Валерія померла мученицькою смертю.
Валерій жив у хаті разом з матір’ю Галиною. Жінка тільки минулого року вийшла на пенсію. Їхню сім’ю у селі називали неблагополучною, бо обоє мали пристрасть до спиртного. Хоча так було не завжди. Колись Валерій був комбайнером, на заготівлі лісу працював. Важкі роботи взяли своє, і чоловік захворів на туберкульоз. Майже рік пролежав у лікарні, а після виписки медики повідомили, що працювати можна лише без великих навантажень. Відтоді чоловік став сільським майстром. Вмів полагодити трактора, іншу техніку. Несли люди до його хати й телевізори та магнітофони. Та одна біда – більшість розраховувалися не грошима, а горілкою, в кращому випадку приносили ще щось поїсти. На цьому сім’я й трималася. Але з односельчанами жили мирно.
Чого не скажеш про 19-річного Сашка. Хлопця у Мошкові багато хто боявся за його непередбачуваний характер. Варто було Олександру випити чарчину, як його переповнювала агресія. Виміщав її на односельцях, але діяв хитро. Перестрівав п’яних чоловіків, які уже не могли чинити опору, й нападав на них. Не раз із Сашком спілкувався місцевий дільничний, навіть до адмінвідповідальності притягував хулігана. Якось перепало від Олександра й Валерію. Та згодом вони ніби порозумілися. І зовсім нещодавно хлопець привіз до чоловіка “Яву” – попросив полагодити, бо ніби мав її обміняти на інший мотоцикл. Через кілька днів Сашко зайшов знову поцікавитись, як просувається справа. Разом з господинею та Валерієм сіли за стіл, покликали ще кількох сусідів, випили по чарці і розійшлися. У хаті залишилася лише 56-річна Галина. Коли ж Валерій, який теж пішов кудись у справах, повернувся, потрапити всередину не зміг. У веранді його зустрів Сашко й одразу збив з ніг.
– Гамселив мене, доки я не втратив свідомість. Не хотів пустити у хату. Коли я перший раз опритомнів і спробував встати, знову відчув удари. Пам’ятаю лише, що Сашко почав стрибати у мене на голові, а потім я знову відключився. Не знаю, що він робив далі – кусав мене, гриз чи рубав. Очуняв я, коли було на дворі вже темно. Якось зайшов до хати, погукав маму, та ніхто не озивався. Перележав ніч, а на ранок побачив, що вона нежива. У неї практично були вивернуті нутрощі, – згадує Валерій.
“Відключивши” Валерія, Олександр пішов розправлятися з Галиною, яка спала на ліжку у кімнаті. Для екзекуції прихопив з подвір’я сокиру. Як встановили експерти, саме вона й стала знаряддям вбивства. Говорячи мовою протоколу, 56-річна жінка померла “через рану черевної порожнини, завданої тупим предметом через піхву”, тобто топорищем. Ця ж зброя цілком могла позбавити життя й Валерія, але вбивця чи то змінив свої наміри, чи то передумав, лише трохи рубонувши непритомного чоловіка по носі. Потім Олександр, увесь закривавлений, подався додому, де на нього чекала вагітна співмешканка. Їй, щоб не хвилювалася, пояснив, мовляв, побився з кимось у селі. Така версія, з огляду на характер Сашка, виглядала досить правдоподібно. Та жінка зрозуміла, що щось не так, коли наступного дня Олександр сховався на горищі, побачивши, як на подвір’я заходять міліціонери.
Як розповів слідчий Роман Балас, відкомандирований з Рівного до Млинова для розслідування цієї справи, затриманий так і не зміг пояснити, чому вчинив розправу над односельчанами. Але від скоєного не відмовляється і, схоже, жалкує про це.
– Те, що мене побив, я вже йому пробачив. То така справа, всяке буває. Рани загояться. А от те, що зробив з матір’ю – то жах. Це вже не людина. Цього ні я, ні моя сестра не забудемо, – каже, тримаючись за поламану щелепу, Валерій. – Не знаю, як далі житиму. Знову доведеться повертатися у ту хату, в село, а там ні роботи, ні рідних немає тепер. Зараз мене мати Сашки провідує, купляє ліки, обіцяє, що й потім глядітиме...
Нині по мошківській справі триває слідство. Належить провести ще чимало експертиз. Кажуть, що Олександра перевірятимуть на осудність. Хлопець в дитинстві хворів на церебральний параліч, траплялися й епілептичні напади. Зараз необхідно з’ясувати, чи могли ці недуги вплинути на його психічне здоров’я. У будь-якому випадку Олександр не скоро побачить свого первістка, якого через кілька днів після цих страшних подій у важких пологах народила його співмешканка. Адже на мошківського різника очікує тривала ізоляція.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Рівненська область
| Comments: |
