Від Штірліца BMW «перекочувало» до музею
Німецький автомобіль BMW випуску 40-х років минулого століття, на якому останнім часом їздив Володимир Жабокрицький з міста Дубна, наразі став експонатом музейної колекції в одному з міст України. Зрештою, попри поважний вік (як-не-як, раритету пішов сьомий десяток років), на BMW новий власник, як сам заявив, з вітерцем кататиме рідних та близьких. Ось тільки дещо “підбарахлить старичка”.
– Звичайно, шкода було розлучатися з такою диво-машиною, – зізнається Володимир Жабокрицький, – водночас приємно, що потрапить “старичок” не на звалище, а у сімейство подібних раритетів, які продовжують тішити шанувальників старовини.
Загалом нинішнім легковикам не під силу змагатися у тривалості експлуатації з аналогом, який дістався Володимиру Жабокрицькому. Причому дістався цілком випадково – від колишнього обкомівського водія, котрий приватизував цей раритет, а опісля вирішив продати і за те купити “Ладу”. Зрештою, житель Дубна виявився якимсь “енним” власником автомобіля. Після війни BMW, на якому, як жартують, їздив Штірліц, потрапило до радянської армійської частини, потім – до партноменклатури. Років п’ятнадцять на ньому каталися високопоставлені чини з Луцька. Більше десятка років послужило німецьке авто і Володимиру Жабокрицькому. Щоправда, перед тим, як його експлуатувати, дбайливий господар, котрий, до речі, просто закоханий у техніку, настільки перейнявся обновлювальними клопотами, що буквально днював і ночував у гаражі – то двигуна (уже нового, не “родімого”) налаштовував на ритмічний лад, то підфарбовував подряпини (лише де-не-де кузов та днище покрилися іржею), то ходову частину перевіряв…
А коли вперше проїхав “з форсом”, то кожен перехожий дивувався побаченому, а часом і даішники на дорозі. Зупиняли, довго обдивлялися. Цікавилися історією. Але, слава Богу, жодного разу не штрафували. Бо, не було за що. Все справне, все у технічному плані до ладу... Більше того, авто могло спокійно на трасі “вижати” 120 кілометрів за годину.
– У справному стані я й передав автомобіль новому власнику, – констатує Володимир Жабокрицький, – і, звичайно, хотілося б, щоб BMW і надалі не припадало пилом. Їздило на радість людям. А заодно було своєрідним докором нинішнім автомобілебудівникам, які більше дбають про витончені форми, ніж про довголіття машини.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
