Японці днів народження не святкують,

В офіс до друзів заглянула під обід. Як завжди гостинно запропонували: чаю чи кави? Та ще й, що не звично для них, як непитущих, чарочку саке – смачної 15-градусної японської горілки з маленької круглої пляшечки. Її принесла симпатична дівчина Ірина Романова. Виявляється, вона щойно провела гостей із Йокогами, з якими познайомилася, навчаючись за програмою “Міжнародний дім” у Лондоні. І сама вже гостювала у них раніше.– Раз ми почали з дегустації саке, то скажи відверто, чи японська молодь напивається до ручки і просиджує стільки часу по барах, як наша?
– Зовсім ні. За місяць гостювання у своїх друзів – сестри і брата Хейтаріо і Юріко, не зустріла на вулиці жодного п’яного. Бо там культ здорового способу життя, і молодь надає перевагу спорту, туризму та культурним програмам, щоб краще пізнати свій край і світ. В Японії непопулярні алкоголь, тютюн та наркотики. У них набагато менше й кіосків з тютюновими виробами. І справа не в якихось там заборонах з боку держави, це йде від їхніх моральних принципів та настроїв. У японців 15-градусне саке вважається міцним напоєм. Мої ж гості були шоковані, коли побачили на вулиці багато молоді напідпитку, адже вони дозволяють собі вживати спиртне тільки по великих святах.
– Яких саме?
– На Новий рік і День народження імператора, тобто 23 грудня. Нині править 125-й по рахунку імператор Акіхіто. Святкують японці і 20-річчя, як у нас повноліття, і свято ляльки, але без спиртного.
– А як же день народження?
– Це дуже цікава тема. Тому що в японців не заведено стежити за своїм віком. Дні народження вони взагалі не святкують. Для довголіття, вважають, не потрібно відраховувати кількість прожитих років, бо це погана прикмета.
– Який же середній вік їхнього життя?
– 80 років. Але суворі кліматичні умови – несприятливе острівне розташування країни – спонукають їх до раціонального мислення і поміркованого способу життя. Словом, у них немає, як у нас, таких багатих ресурсів, їм треба думати, як запастися продуктами харчування та всім необхідним, щоб марно не розтрачувати сил. По можливості намагаються уникати негативних емоцій та стресових ситуацій. А відтак, увесь устрій їхнього життя спрямований на комфортність. Японська інженерна думка випереджає світовий прогрес. Щоб швидше долати відстані між містами, японці вдосконалили електрички, і вони розвиватимуть швидкість до 300 км/год. Взагалі, у Японії зворушливе ставлення до ближніх. І до гостей вони ставляться толерантно і поблажливо, щоб не засмутити, бува, через мовне непорозуміння. Гостям дозволено їсти виделкою, хоча самі японці користуються паличками.
– Цікаво, які перспективи у японської молоді в плані працевлаштування та облаштування свого сімейного життя.
– Вже з третього курсу студенти, наприклад, можуть погодинно підробляти, перевівшись на індивідуальний графік навчання, на пошті, у сфері побуту та обслуговування. Причому роботодавці охоче беруть студентів і доброзичливо до них ставляться. Випускників вузів чекають хороші перспективи. Навіть без досвіду роботи молодий спеціаліст отримує зарплатню дві тисячі доларів. Але молодь тут часто старається укласти пожиттєвий трудовий договір. Це дуже вигідно для обох сторін. Працевлаштованим дає соціальні гарантії, захищеність та кар’єрний ріст. А фірми не зацікавлені шукати іншого працівника. Таким чином до мінімуму скорочується плинність кадрів. З приводу створення молодими японцями сім’ї нині помітна тенденція до підвищення середнього віку шлюбів. Одружуються тут після 23 років, бо чоловік повинен досягти певного становища у суспільстві і мати хоч якийсь достаток, щоб забезпечувати сім’ю. Адже молоде подружжя відокремлюється від батьків.
– Не так, як у нас, сидять до пенсії на батьківській шиї. Ірино, ти цілий місяць провела в Японії, і не набридла тобі одноманітна японська кухня – все рис і рис?
– А я люблю і рис, і рибу, які там дуже популярні. До речі, з рису роблять багато різноманітних страв, навіть є рисова горілка і морозиво. Та й  все для мене там було нове: у ресторані, наприклад, можна за 20 хвилин приготувати собі, сидячи за столом, у який вмонтована конфорка, першу страву з дрібно нарізаних  компонентів. На свій смак додаєш усе.
– Невже?!
– Це зовсім нескладно. Можна замовити і смачні національні страви “шабу-шабу” або “нобе” – це тоненько нарізана тушкована телятина.
– За місяць, напевне, ти багато чого побачила.
– Побувала у чотирьох містах: Кіото, Камакура, Токіо та Йокогама. В останньому жила у своїх друзів.
Розмовляла Мирослава МАНЕЛЮК
Фото Ірини РОМАНОВОЇ

• Нравится
•