Тризубу – 2700 років

Керівник експедиції Денис КОЗАК особисто натрапив на гарпуна-тризуба

Керівник експедиції Денис КОЗАК особисто натрапив на гарпуна-тризуба

В урочище Шанків Яр біля села Хрінники Демидівського району уже п’ятнадцятий рік поспіль проводяться археологічні розкопки. Ця місцина стала однією з найбільш досліджених не тільки в Україні, але й у Європі, і видала “на- гора” чимало предметів, вік яких сягає від однієї до чотирьох тисяч років.

З-поміж раніше знайдених особливе значення має амфора із зображенням рала, яка змінила наукову думку про перший малюнок землеробського знаряддя праці. Раніше вважалося, що лідерство тут утримує Італія, де знайдено наскельні позначки сільгоспзнарядь середини третього тисячоліття до нашої ери. Натомість образ рала на хрінницькій амфорі виявився щонайменше на тисячу років старшим. Більше того, знайдену у Хрінниках древню посудину, значимість якої спочатку недооцінювали, нині намагаються  для своїх виставок отримати декілька провідних археологічних музеїв Європи, а також музей у канадському Онтаріо.
Інша хрінницька знахідка, яка стала сенсаційною, – це фігурка божка Сарапіса, придуманого греками з метою зближення із єгиптянами приблизно у ІІІ-ІІ віках до нашої ери. Цим часом, зокрема, позначений і сам предмет, виготовлений із так званого біметалу (сплаву золота, срібла, свинцю та бронзи). Цікаво також, що божкові Сарапісу поклонялися племена, які займали територію, котра збігається із територією сучасної України. Загалом, незважаючи на те, що виготовлення фігурок Сарапіса було непоодиноким, до нинішнього часу їх дійшло лише чотири. Принаймні саме стільки знайшли археологи. І одну з них – у Хрінниках.
– Третім унікальним предметом, знайденим в урочищі Шанків Яр, став тризуб сьомого століття до нашої ери, – розповідає керівник Волинської археологічної експедиції Денис Козак. – Точніше, рибальський гарпун у формі тризуба, складений з трьох оброблених остів. Цей тризубний елемент можна вважати одним з найдавніших, якщо взагалі не найдавнішим, який передував нашому національному символу. З’ясувалося, що рибальське знаряддя поряд з іншим – тризубим захватом із кабанячих іклів – використовувалося у племені неврів. І це черговий доказ їхнього існування. Вони, за описами давньогрецького історика Геродота, – сучасники скіфів, і нібито це були дикі люди, здатні вдень проявляти людський характер, а вночі перетворюватися на вовків. Знахідки археологів протирічать Геродотовому вислову: неври були хорошими господарями, торгували з багатьма сусідськими племенами, у тому числі зі скіфами. Продавали в основному продовольство, передусім в’ялену, сушену, копчену рибу. У знайденій спеціальній земляній печі розкладалося вогнище, риба висіла на палках у верхній частині печі. Трохи її, зазвичай, йшло на потреби племені, але більше – на продаж. За те плем’я отримувало різні речі, прикраси. Знайдене житло купця це цілком підтверджує. Неври були хорошими майстрами щодо усіляких пряжок, шпильок, голок із тваринних кісток. Цих предметів ми також знайшли чимало.
Сергій НОВАК,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>