«Небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть»
Підпис відсутній
Святий Іван Золотоустий у своїй проповіді на Вознесіння казав: «Сьогодні людський рід остаточно примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі, вознесені на небо. Сьогодні стаємо спадкоємцями Небесного Царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й успадковуємо престол Царя і Господа. А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима».
Після воскресіння сорок днів Ісус з’являвся своїм учням, розповідаючи їм про Царство Боже. Вони раділи й дивувалися, коли бачили Його. Ісус одного разу, споживаючи з ними їжу, сказав: «Ось те, про що я вам говорив, коли був з вами, що належить статися усьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків, і у псалмах... Так написано, і так належало постраждати Христу, й воскреснути з мертвих в третій день, й проповідуваному бути в ім’я Його покаяння й прощення гріхів у всіх народів, починаючи з Єрусалиму. Ви свідки цьому; і Я пошлю обітницю отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, поки не отримаєте силу зверху». Тоді Ісус відкрив учням, як розуміти Писання.
І на кінець зібравши їх, Він сказав: «Не відлучайтеся з Єрусалиму, але ждіть обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, бо Іоан хрестив водою, а ви через декілька днів після цього будете охрещені Духом Святим... Ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі і у всій Іудеї й Самарії і навіть до краю землі... Ідіть по всьому світу й проповідуйте Євангеліє всім. Хто буде вірувати й хреститися, врятується; а хто не буде вірувати, засудиться. Віруючих будуть супроводжувати знамення: іменем Моїм будуть виганяти бісів; будуть говорити новими мовами; будуть брати змій; і якщо щось смертоносне вип’ють, не зашкодить їм. Покладуть руки на хворих, і вони будуть здорові».
Після цієї розмови з учнями Ісус Христос піднявся у них на очах на небо, й хмара заховала Його від їх зору. Коли дивилися на небо під час вознесіння, раптом постали перед ними двоє чоловіків у білому одязі й сказали: «Мужі Галілейські! Що ви стоїте й дивитеся на небо? Цей Ісус, що вознісся від вас, прийде таким чином, як ви бачили Його, коли возносився на небо».
Ісус проповідував Євангеліє (Благу Вість) про спасіння і Царство Боже від тридцяти до тридцяти трьох років. Він залишив Свої заповіти для майбутніх поколінь. «Оце ж воля Мого Отця – щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня... Небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть».
Пам’ятки перших трьох століть нічого не повідомляють про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген, який перерахував християнські празники у 8-й книзі свого твору «Проти Цельсія». Є припущення, що тоді його святкували разом з празником Зішестя Святого Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи». В четвертому столітті Господнє Вознесіння стає загальнознаним. Історик Сократ називає його «всенародним празником». Його звеличили своїми проповідями святі Іван Золотоустий, Григорій Ніський, Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. А цариця Єлена на місці Христового Вознесіння поставила храм на честь цього свята. Церква радіє славою Христа-Богочоловіка, що вознісся на небо, аби зіслати нам Потішителя Святого Духа та щоб, як Він сам сказав, «приготувати нам місце».
| Comments: |
