47 тисяч кілограмів молока надоює щомісяця Галина Кравчук

Галина КРАВЧУК свої нагороди ніколи не одягає, каже, незручно

Галина КРАВЧУК свої нагороди ніколи не одягає, каже, незручно

Вона соромиться своїх рук… Усе їх ховала за спину і приказувала: “Ой, не фотографуйте, не треба, бачите, які негарні…” Орден княгині Ольги III ступеня на цій струдженій долоні – за недоспані ночі, за молочні ріки. Так, саме ріки. Бо якби злити все молоко, котре надоїла Галина Кравчук, то вийшла б ціла водойма.

Галина КРАВЧУК свої нагороди ніколи не одягає, каже, незручно

Галина КРАВЧУК свої нагороди ніколи не одягає, каже, незручно

Але оці руки треба частіше показувати нашим київським чиновникам, аби бачили, що в сорок чотири роки вони в неї не як у білоручки (хоч на першій фермі СТзОВ “Городище” є молокопровід, і умови праці хороші), а як у трудяги, яка ночей недосипає, щоб нагодувати тих, хто їздить на шикарних авто, зводить вілли і навіть гадки не має, де те молоко береться. Можливо, й до села тоді ставилися інакше.
Все Галинине життя пов’язане з городищенським господарством, що в Луцькому районі на Волині. У шістнадцять вона прийшла працювати на тракторі: орала поле, засівала лани, буряки возила. Сім років пропрацювала з технікою, а потім доглядала телят. І ось уже 17 літ трудиться дояркою. Каже, що така робота їй найближча до серця. Бо пам’ятає, як вручну доїла корів її покійна бабуся Анастасія Іванівна Семенюк. Як доїльними апаратами роздоювала корівок мама Галина Петрівна Ткачук. Хоч їй 67 літ, але жінка ще й зараз працює бригадиром по кормах. Галині  Антонівні пощастило більше – і ферми благоустроєні, і молокопровід є, продукція не має контакту з повітрям. Отож, господарство має якісне молоко, його закуповують переробники на йогурти. А відтак і заробіток у доярок хороший. Але… Все одно до корів потрібно вставати рано, о третій годині ночі. Саме це найбільше втомлює, зізнається жінка. І хотіла б деколи ввечері довше з подругами посидіти, чи на якомусь торжестві побути, та зась. О пів на одинадцяту вечора рот позіхає, спати хочеться, і вона змушена йти додому відпочивати, адже через кілька годин – вранішня, точніше, досвітня, дойка.
Обслуговує жінка 50 корів. Робота без вихідних, адже роздоює нетелів.
– За таку прискіпливу працю не дуже хто й візьметься, – каже головний зоотехнік господарства Марія Гаврилюк. – Адже потрібно корову, котра народила вперше, роздоїти, привчити до техніки. До місячного віку доглянути телят, а потім передати їх у групу телятниці, тобто виконувати подвійну роботу. Та наша Галя молодець – справляється.
І поки дехто в нашій державі по кілька днів у свята відпочиває, то такі люди відпочинку не знають. Бо худобу тричі треба подоїти і стільки ж разів нагодувати. За 2007 рік Галина Кравчук надоїла 9217 кілограмів молока на одну корову. Нині вона в день зі своєї групи надоює до півтори тонни молока. В місяць – 47 тонн! А в рік? Вийде молочна ріка!
Пішла працювати на ферму й одна з трьох дочок Галини Кравчук – Оксана. Вона також доярка. Хоч зараз і в декретній відпустці, але має намір повернутися на роботу. Вдома Кравчуки також тримають дві корівчини. Продають по 30 літрів молока в день і від своїх годувальниць. Правда, ходить біля них уже Галина-старша. А в молодшої і в групі тих “рябух і красунь” вистачає. Деколи й прикрикне на них, коли ногою хочуть хвицьнути.
Свої нагороди, мозолями зароблені, справді заслужені, – медаль “За трудову відзнаку”, яку отримала ще в 1986 році, та Орден княгині Ольги городищенська доярочка ніколи не одягає. Каже, незручно… Всім би таку скромність, то, може, й держава наша була би більш заможною!
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

 

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>