Останні заповіді Ісуса Христа

Прощання з учениками

Прощання з учениками

Спаситель, знаючи, що наближаються останні Його години на Землі, куди прийшов, аби спасти людей від смерті й дарувати своєю кров’ю життя вічне, дав останні настанови Своїм Учням. Якою любов’ю треба було любити людей, щоб заради грішників прийняти страшні муки! А ми любимо так Бога, якщо навіть у цю Великодню ніч лінуємося зустріти світле Воскресіння Христове у храмі, відбуваючи його лише передранковим освяченням пасок?

Святе причастя – спомин про Спасителя світу

За два дні до Пасхи, у четвер, учні запитали Ісуса: “Де Ти хочеш, щоб ми наготовили Тобі Пасху?” Він сказав: “Ось як увійдете в місто, зустріне вас чоловік, що нестиме дзбан води, ідіть за ним до того дому, в який він увійде, і скажіть господареві дому: “Учитель каже тобі: де світлиця, в якій би їсти Мені з учениками Моїми?” І він покаже вам світлицю велику, прибрану: там приготуйте. Ученики пішли, як сказав їм Ісус, і приготували Пасху. І коли прийшов Ісус, сів за стіл, і дванадцять апостолів з Ним.
Під час вечері Господь встав, зняв із Себе верхню одежу, оперезався рушником, взяв умивальницю й почав обмивати ноги Своїм ученикам і обтирати рушником. Це Ісус зробив для того, щоб показати їм приклад покори. Умивши ноги ученикам, Ісус знову надів на себе одежу й продовжував вечерю. Під час бесіди з учениками Ісус сказав: “Істино говорю вам, що один з вас зрадить мене”. Це вразило учеників, вони стали переглядатись між собою, не знаючи, про кого мова, і почали питати Його один за одним: “Чи не я, Господи?” А улюблений ученик Ісуса Христа Іоан припав до Його грудей і тихо запитав: “Господи, хто це?” Ісус обмочив в блюдо шматок хліба й подав його Юді Іскаріотові.
Скінчивши Пасху юдейську, Ісус Христос приступив до виконання таїнств Святого Причастя. Він взяв у свої святі руки хліб, благословив його, розломив і, подавши ученикам, сказав: “Прийміть, споживайте: це є тіло Моє, що за вас віддається”. Ученики у вигляді хліба спожили Тіло Христове. І взявши чашу й воздавши хвалу Богові, подав їм, кажучи: “Пийте од неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів”. Ученики причастились святої Крові Христової під видом вина. “Оце творіть на Мій спомин”, – закінчив Господь вечерю.

Любов – понад усе

Передчуваючи наближення страждань і смерті Своєї, Ісус Христос прощався з учнями Своїми, потішив їх і пригадав їм найважливіше з попередньої Своєї науки:
“Діти, вже недовго Мені бути з вами. Заповідь нову даю вам, щоб ви любили один одного. По тому й знатимуть усі, що ви – мої ученики, коли матимете любов між собою. Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в мене віруйте. Коли любите Мене, то заповіді мої держіть. І я вблагаю Отця, і іншого Утішителя дасть вам, щоб бути з вами во віки”. Отже, головна настанова Спасителя – це виконання заповідей Божих і християнська любов один до одного!
Тайну вечерю згадує Свята Церква у Великий Четвер на Страстному тижні, а установлене Ісусом Христом на Тайній Вечері Причастя звершується під час Божественної Літургії.
По завершенні вечері Ісус Христос з учениками Своїми, співаючи псалми, пішов на гору Єлеонську, в сад Гефсиманський.

Якщо молитва, то щира і світла

Підійшовши до Гефсиманського саду, Ісус Христос залишив Своїх учеників, а Сам з Петром, Яковом і Іоаном пройшов в середину саду. Тут почались Його душевні страждання. Господь сказав ученикам: “Тяжко, душа Моя скорбить смертельно, зостаньтесь тут і пильнуйте за Мною”. Потім, відійшовши трохи від них, Ісус почав молитись. Молитва Його була така щира й чиста, що піт Його виступив разом з краплями крові. Під час молитви Він вклякав на коліна, припадав обличчям до землі і говорив: “Отче! О коли б Ти схотів пронести Чашу цю мимо Мене! Тільки ж не Моя воля, а Твоя нехай буде”. Так і ми маємо наслідувати спасителя у молитвах своїх. Молячись, спрямовувати думки наші на зміст молитви й уникати всього, що перешкоджає молитві. Розмовляючи так з Богом, маємо пошанувати Його ставанням на коліна чи похиленою головою.
По закінченні молитви, увійшов в сад Юда-зрадник, а з ним багато війська й архієрейських слуг. Юда дав їм знак, кажучи: “Кого я поцілую, Той і є. Беріть Його”. Зараз же підійшов до Ісуса і сказав: “Радуйся, Раєві!”, і поцілував Його. Військо наблизилось до Ісуса. Апостоли хотіли боронити свого Учителя, але Господь заборонив їм це і Сам добровільно віддав Себе в руки Своїх ворогів...

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>