На розрізі ясена проявився диво-хрест

Диво проявилося  на метровому зрізі ясена  на території Свято-Покровської церкви у селищі Млинів – нерукотворний  наскрізний  хрест, і ніхто наразі не наважується дати пояснення  цьому  хресному зображенню. Ні  лісівники, ні науковці, ні священики…

Старого ясена, що височів на безіменній могилі  за  храмовою спорудою, вирішили зрізати задля благоустрою території, який приурочений славній даті – 500-річчю  Млинова, що відзначатиметься на Покрову – престольний празник для селища. Благородною справою керував  безпосередньо настоятель храму, благочинний церков Млинівського району УПЦ Київського патріархату отець Василь Ліщук.
– Уже з самого початку  роботи  діялося щось незвичне, – розповідає Василь Васильович, – річ у тім, що ми (маю на увазі ще двох робітників – Івана Дмитрука та Миколу Гунта)  підрубали дерево біля кореня, аби зачепити його тросом і витягнути із землі трактором. А коли  повернулися після пошуків трактора, очам своїм не повірили – ясен сам упав. Причому не на церкву, не на будиночок, що стояв за два метри від дерева, а у вузький проміжок між двома спорудами.
Друга дивина – це ясенове ко-ріння. За  природною логікою, воно мало б від стовбура прямувати вглиб. Ні ж бо – корені  і у прямому, і у переносному значенні  буквально взяли в обійми  могилу, ніби  затуляючи та оберігаючи її. Хто похований тут, наразі  достеменно не відомо, адже архіви не збереглися, людські перекази розвіялися, а час постирав на пам’ятнику написи. Найімовірніше, як вважає отець Василь, тут спочиває у Бозі місцевий священик. Можливо, один із зачинателів  храму. А  церкву, як відомо, спорудили ще у першій половині ХІХ століття.

– Третьою незвичністю можна сповна вважати  процес розпилювання стовбура, – зізнається отець Василь. – На відміну від інших ясенів, це дерево  різати було  важко: в одному місці його таки вдалося перепиляти, а в іншому – пилка буквально застрягла у стовбурі. Проте найдивніше – це, звичайно, хрест, який ми побачили, розсунувши колодки. На тлі розрізу він  доволі  виразно проглядався, мав чіткі  фігурні обриси, не стирався при спробі довідатися, чи це, бува, не фарба… Загалом від самого початку у мене не виникало  сумніву, що це нерукотворний знак. Але що він означає – тут суцільна таїна. Єдине з цього приводу  хочу сказати – що хрест  здавна  порівнюється  із Божим знаком, і хочеться вірити, що цей знак – на добро, на гарну звістку чи подію, на людську благодать.
– Мені також нічого подібного у житті не доводилося  бачити, хоч у лісовому господарстві працюю уже декілька десятків літ, – зізнається директор Млинівського держлісгоспу Микола Романюк. – Звичайно, є дерева із  незвичним ядром, коли  під час розрізу проглядаються різні затемнення,  плями. Але у даному випадку, як на мене,  для природного пояснення дуже мало підстав. Тим паче, що дерево  росло  на духовному  острівку…
Тим часом, доки лісівники, священики і навіть науковці  намагаються  спізнати таємницю, до  незвичного хреста  почалося справжнє паломництво. Хтось йде просто  заради цікавості, хтось побожно  – із молитвою. А одним із варіантів майбутнього цієї деревини отець Василь вбачає у тому, щоб розпиляти її на  дрібні колодки і  роздати як реліквії по храмах та музеях. Якщо, звичайно, і на інших розрізах  проявиться  хресне зображення.
Сергій Новак,
Рівненська область

• Нравится
•