70-річний Михайло Шиян передплачує… три примірники «Вісника і Ко»
Чи сонце пече нестерпно, чи дощ періщить немилосердно, а Шиян – у дорозі. Така доля цього чоловіка. Та Михайло не жаліється, а навпаки – гордиться своїми дорогами. До людей же йде. Михайло Шиян – листоноша з львівського містечка Броди. Топче стежки провінційного містечка вже другий десяток літ. І не втомлюється. Днями у Михайла ювілей. 70 літ виповниться!
– Дружина моя Марія все життя працювала листоношею. А потім ноги в неї стали дуже боліти, то я й став її підміняти. Згодом і сам став листоношею. Нині вже й не уявляю себе без цієї роботи, – розповідає про життя-буття поштар Шиян.
Його Марія вже не може нести людям новини – ані радісні, ані сумні. Ходить з милицями лише по хаті та, як і інші передплатники, чекає свіжих новин, що принесе її листоноша.
– Ми передплачуємо багато газет, але най-більше з Марією любимо читати газету „Вісник і Ко”. Вже так того четверга моя Марія чекає, так чекає. Та й цю газету не лише ми ждемо. На моїй дільниці дуже багато бродівчан її передплачують. Адже газета цікава. Людям подобається, що в ній мало політики і багато розповідей про людей. По-літика вже добряче всім обридла, а життєві історії для українців, як мексиканські серіали, – усміхається листоноша.
Поштарська сумка у Шияна важка. Та й дільниця його чи не найбільша. Від центру Бродів аж до залізничного вокзалу – у кожну квартиру й хату стукає старий поштар. – Люди часто хочуть поговорити, і хоч як не спішиш, а таки кілька хвилин мусиш приділити для розмови. Хоча й час нині важкий, та бродівчани стали передплачувати багато газет. Мене часто запитують, яку краще передплатити, то я й кажу – „Вісник і Ко”. Пропоную з легким серцем, бо знаю, що мені не соромно буде дивитися у вічі людям за цю газету. Вона – правдива, – каже Михайло Шиян. Він передплачує нашу газету вже другий рік. І з кожним номером вона стає все цікавіша.
– Моя донька живе у селі Суходоли, що в Бродівськім районі. Якось була у нас в гостях і взяла кілька примірників газети собі. То тепер „Вісник і Ко” півсела там передплачує, – радіє поштар.
Окрім пана Шияна, у Бродівському поштовому відділенні працює ще сім листонош.
– Нині є багато різних видань, але „Вісник і Ко” люди передплачують охоче, бо ця газета не по-дібна до інших. Перш ніж нести людям, ми й самі її уважно перечитуємо. Найбільше всім до вподоби життєві історії, репортажі журналістів з різних куточків України. Цікава кримінальна сторінка та сторінка про події у світі, а молодь любить газету за конкурси красунь, – усміхаються бродівські листоноші.
За вікном поштового відділення не вщухає дощ. Та Шиян і його „сім красунь” беруть на плече поштарські сумки. Йдуть листоноші до людей. Щодня. Як воїни.
Світлана МАРТИНЕЦЬ
| Comments: |
