Микола Романюк: «За день у Рожищі я прийняв 90 людей, а голова райдержадміністрації за рік – 20»

Микола РОМАНЮК

Микола РОМАНЮК

Минулого тижня в нашій редакції на “прямій лінії” був голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк. Одразу зауважимо, що до нього звернулося чимало наших читачів із різних районів області. Микола Ярославович дуже уважно вислуховував кожного з них, розпитував про подробиці, аби пізніше вивчити усі ті проблеми, про які йому розповідали, і допомогти людям у їх вирішенні. Зрозуміло, що були й такі, які не під силу навіть голові, вони, як правило, стосуються отримання соціальних допомог, пенсій, державного житла. На жаль, до обласного голови телефонували й з такими проблемами, які, як-то кажуть, у компетенції місцевої влади. На кожне своє запитання ці волиняни отримають письмову відповідь. Через деякий час ми теж повернемося до цієї теми і повідомимо, яким чином вирішилися озвучені проблеми. А поки що пропонуємо розмову губернатора з нашими працівниками, адже йшлося про перспективи розвитку нашої області.  

Для сільських школярів закуплять майже  50 автобусів

Під час зустрічі з головою було помітно, що він трохи втомлений, тому й поцікавилися, як він почувається на цій посаді. На що Микола Ярославович відповів, що “напівживим”, пояснюючи свій жарт тим, що  тиждень був надто напруженим – йому довелося прийняти не менше 150 волинян.
– Тобто працювати в адміністрації важче, ніж у банку заробляти гроші?
– Наватаження в адміністрації набагато більше: тут чимало проблем, багато з чим треба ознайомитися. Та й загалом значно ширше коло питань, які має вирішувати ад-міністрація. А ще дуже дістає те, що тут треба переглядати кіпу паперів. В банку на комп’ютері чи навіть у дорозі на ноутбуку я розписував усю пошту. Непросто всюди, але в банку уже все було відпрацьовано, і туди не втручалася політика. А тут вже почалося...
– Цей варіант Вашої команди остаточний чи будуть зміни?
– Що стосується заступників – це вже остаточне рішення, а щодо начальників управлінь, голів райдержадміністрацій, то певні зміни будуть. Вивчатимемо ситуацію у районах і робитимемо відповідні висновки. Для прикладу, за день у Рожищі я прийняв 90 людей, а голова райдержадміністрації за рік – 20. Це про щось говорить? Щоб наблизити чиновників до народу, треба частіше зустрічатися з людьми, і тоді про керівництво знатимеш усе.
– Які головні напрямки роботи Ви для себе обрали?
– Десь півтора місяця тому я визначився з пріоритетними питаннями, які хотів би остаточно вирішити у цьому році. Що стосується багатодітних сімей, то на Волині є 367, де більше десяти дітей. А от проблему житла і побутової техніки маємо вирішити для таких, де більше десяти, але саме неповнолітніх діток – їх 62. Питання із забезпеченням побутовою технікою на сімдесят відсотків уже вирішили, решту – протягом першого кварталу. Також обстежено і стан житла цих сімей, аби надати їм відповідну допомогу.
Можна сказати, що фактично вирішили проблему із забезпеченням шкільними автобусами тих сіл, які їх потребують. У північній частині нашої області села зникають, і школи утримувати там аж ніяк не можна. Вирішили закупити у лізинг на п’ять років десь 42 автобуси, решту придбаємо за рахунок бюджетних коштів. У Ковелі відкриваємо Центр реабілітації для дітей, схильних до бродяжництва, а у Володимирі-Волинському завершимо будівництво школи для дітей з вадами слуху.
На Волинському телебаченні ввели сурдопереклад, щоб люди з вадами слуху теж могли його дивитися. Також є домовленість про введення у педколеджі нової спеціальності для підготовки сурдопедагогів.
Інший напрямок – це сільська медицина. Тут треба насамперед провести ремонт ФАПів, забезпечити їх зв’язком і медикаментами, а також кадрами. Останнє зробити буде найважче. Треба завершити будівництво поліклініки у Любомлі і Центру реабілітації для населення, що постраждало від аварії на ЧАЕС, в обласній клінічній лікарні. Зустрічався з міністрами, і нам пообіцяли цього року “закрити” ці питання.

Відкриття пам’ятного знака загиблим українцям у Польщі – уже реальність

– Одна з проблем – будівництво доступного і соціального житла, – продовжив Микола Ярославович. – Цей рік хочу присвятити документації на виділення земельних ділянок для будівництва соціального й доступного житла. Треба зустрітися з міністром оборони, аби вирішити питання із землею, яка належить військовим біля залізничного вокзалу у Луцьку, а також у Володимирі та Ковелі.
Також хочемо збудувати соціальний гуртожиток у Володимирі-Волинському. Там маємо школу-інтернат, і буває, що випускники після її закінчення не мають де подітися. А тому звертаються до директора школи і просять помочі. Такий гуртожиток у будь-якому випадку знадобиться.
Щодо культурної програми і збереження національної спадщини, то тут теж є чимало проблем. Жителі Любешівського, Шацького районів і Цумані не дивляться Волинське телебачення. Тому з бюджету уже виділено гроші для того, щоб поставити вишку у Камені-Каширському. Також хочу максимально ліквідувати неповну зайнятість працівників культури. Ну, як завклуб може працювати на 0,25 ставки? Окрім того, що треба прискорити ремонт садиби Липинського, хочемо також повернути його архів з Риму. Займаємося цим питанням, нам допомагає настоятель Української греко-католицької церкви Любомир Гузар. Ще цього року обов’язково маємо відкрити пам’ятний знак тим українцям, які загинули у Польщі у братовбивчій війні в селі Сагринь. Там було знищено за ніч не менше семисот людей. Поляки у сорока країнах світу відкривають такі знаки в пам’ять про загиблих земляків! На території Волині ми допомогли їм відкрити 31 кладовище, а ми у Польщі не можемо належним чином друге облаштувати. Зустрічався з цього приводу з воєводою й міністром. Найбільша проблема у написі, який буде видрукуваний на пам’ятнику. Поляки дуже насторожено ставляться до цього, бо коли мав приїхати для домовленостей, то їхня преса підняла гамір, мовляв, має бути знак, що українці знищені Армією Крайовою. Таких сіл у Польщі, де загинуло чимало наших громадян, чотири.
– Цікаво, яка ситуація на Волині з будівництвом молодіжного житла?
– Зараз на державному рівні йдеться про те, щоб будівництво доступного житла об’єднати, а саме: молодіжне, для ліквідаторів чорнобильської аварії, військовослужбовців.
– Ставлення людей до Вас, коли стали губернатором, змінилося?
– (Сміється – авт.) Змінилося. Вже можна почути: “Миколо Ярославовичу, ваш олівець впали, можна ми їх піднімемо?” Це, зрозуміло, недобре.
– Чи можливо залучити на Волині якусь частину тих інвестицій, які на-дійдуть в Україну для забезпечення проведення ЄВРО-2012?
– Що можна було ввести для виділення коштів, те ввели. В Устилузі та Володимирі-Волинському будемо робити об’їзну дорогу, а звідти – до Луцька. З Ягодина аж за Ковель будуватимемо дорогу першої категорії, з Любомля на Львів – шляхопровід, об’їзну з Ковеля на Брест, а також – на Чернівці. На ремонт траси Ягодин-Ковель-Київ теж виділяються гроші. Запланували введення нового митного переходу Адамчуки-Збереже, також і з Адамчуків буде збудована нова дорога на Шацьк, яку закільцюємо навколо озера Світязь. За рахунок цих інвестицій плануємо реконструкцію бази відпочинку ВНУ, а також ремонт і реконструкцію деяких пам’яток архітектури. Загалом ми запросили 390 мільйонів гривень, і вже відомо, що 337 мільйонів для нас записано. Це, вважаю, досить непогане залучення інвестицій.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>