Страусова екзотика у Капустинцях

Страус птах хоча й екзотичний, але за звичками мало чим відрізняється від великої курки. Зрозумівши це, тернопільський підприємець Іван Влізло взявся за облаштування страусової ферми. За два роки господарство біля села Капустинці, що у Збаразькому районі, набрало обертів і невдовзі обіцяє потішити любителя нестандартного бізнесу добрими результатами.

Довідка: Бізнес на страусах – не новий для України. Він успішно розвивався до революції 1917 року. Тоді у різних губерніях діяло майже 500 страусових ферм. У новій українській історії страусову справу започаткував директор Березанської птахофабрики (Баришівський район Київщини) Микола Жеребов. Перші п’ять австралійських страусів він завіз у Березань у 1997 році. Нині в Україні є понад сто страусових господарств.

За світовою статистикою, майже 30% населення Європи надає у харчуванні перевагу страусятині. У нас це задоволення поки що недешеве: кілограм м’яса коштує 80-120 грн, одне страусове яйце – від 80 грн, середня ціна страусеняти – 200$ доларів, однорічний страус коштує близько 1000$, а маткове поголів’я (сім’я з трьох птахів) – 3600$. 

 Їдять все, що  під дзьоб потрапить

Ферму започаткували два десятки африканських страусів, яких Іван Влізло придбав у «піонера» великогабаритного птахівництва – ясногородського підприємства під Києвом.
Першу зиму птахи, всупереч побоюванням бізнесмена, пережили добре – витримали навіть тридцятиградусні морози, друга їх тим більше не злякала, бо була помірно теплою. А літні спекотні аномалії останніх років є подарунком долі для птахів, адже це їхня природна стихія. Витривалість страусів до контрастних кліматичних умов, а також їхня невибагливість у їжі (птахи підбирають із землі все, що під дзьоб потрапить: траву, пісок, камінчики) додала Іванові Влізло впевненості, що він на правильному шляху. Тому зараз бізнесмен намагається ефективно використати кожен ар орендованої у колишнього колгоспу землі: засіває площу улюбленим кормом страусів – вівсом, люцерною, кукурудзою, морквою, буряком, будує нові вольєри і дерев’яні будиночки для птахів.
Ця зима, кажуть, буде такою ж м’якою, як і минулорічна, тож її «африканці» мають пережити без проблем. Та найбільшим ворогом для них у холодну пору є лід. Оскільки страуси не можуть обійтися без щоденних прогулянок вольєрами, то люди, які доглядають за птахами, змушені уважно пильнувати за землею: щойно вона підмерзне, страусів заганяють у житла. Бо варто гігантові посковзнутися і зламати ногу, його не врятує жоден ветеринар. У таких випадках доля у птаха одна – йти під ніж.
…Біля просторих вольєрів керуючий капустинською фермою Роман Дорожинський розповідає про повадки «африканців». Вони не лише найбільші (висотою – понад два метри, вагою – 150-170 кг!), але й найдружелюбніші представники сімейства страусових. Підходять до огорожі, довірливо тягнуть довгі шиї до рук людей, не пробують стукнути дзьобом чи несподівано відірвати щось блискуче на одязі, як це практикують їхні американські чи австралійські побратими. Простягнуту до них руку можуть хіба легенько ущипнути. А от кривди не прощають нікому. Образу пам’ятають довго, хоча, здавалося б, де її «зберігати» – мозок у гігантів важить лише 40 грамів… Надзвичайно не люблять ці птахи й стресів. Різкий звук, як-от удар грому, може їх убити без фізичного дотику.
– Цього року ми по-новому сформували сім’ї, – розповідає Роман Дорожинський. – Ось докупимо ще двох самців, і кожна страусова родина стане класичною: один самець обслуговуватиме двох самок. Маємо уже свій інкубатор на 168 яєць, завдяки якому і сподіваємося виростити потужне племінне стадо.
Хоча у Капустинці нерідко навідуються охочі купити одного-двох «африканців» для власних потреб, господар ферми не продає екзотичних велетнів. Усьому свій час. Ось доведе поголів’я до 500-700 одиниць, про що мріє, тоді й можна буде рахувати копійку.
А користі від страусів – незміряно, від кінчиків кігтів до пуху на довжелезній шиї. Позбавлене холестерину м’ясо, делікатесні яйця, розкішне пір’я, пух, шкіра, що за якістю краща крокодилячої, кігті – єдиний у природі матеріал для обробітку алмазів… Очевидно, що підприємливих людей приваблює можливість отримати від усіх частин страуса стовідсоткову віддачу. Тому й українці поступово відмовляються від вирощування свиней та корів і беруться за розведення екзотики. 

Чим задерикуватіший страус, тим життєздатніше його потомство

Найбільший страус на капустинській фермі на кличку Федя має видатні бійцівські якості. Ними він хизується перед «дружинами» і «колегами» із сусідніх вольєрів. Доглядачі «африканців» помітили закономірність: чим птахи задерикуватіші, тим більше надії, що з них буде толк.
– У небоязких страусів народжується майже стовідсотково життєздатне потомство, – пояснює Роман Дорожинський. – Найбільшу ж агресію птахи демонструють під час шлюбного періоду. У цей час вони надзвичайно збуджені, до самців годі підступитись – можуть затоптати ногами. Проте водночас птахи дуже романтичні: красиво витанцьовують перед обраницями, ворохоблять околиці гучними криками…
Після бурхливого парування настає найвідповідальніший період – несіння яєць і догляд за потомством. Під час «викрадення» яйця з гнізда доглядачу птахів потрібно бути дуже метким, аби, відволікаючи увагу птаха (яйце може висиджувати як страусиха, так і страус), встигнути витягнути чималеньке яйце і помістити його в інкубатор. Плямисте пташеня, схоже на їжачка, вилупиться через 42 дні, і у перший місяць життя його слід оберігати якнайпильніше, забезпечувати теплом і правильним харчуванням. А ще – давати можливість рухатися, адже без руху у страусенят може зупинитися шлунок, неправильно розвиватимуться ноги.
Останні пташенята вилупилися на фермі 20 жовтня. Зараз кожне виросло до розмірів вгодованого індика і набрало 1,5-2 кілограми ваги. Якби пташенята підростали у відкритому вольєрі, на сонці, а не у теплому приміщенні, були б на цей час вдвічі більшими.

Рагу з «африканців»

Вже у березні наступного року капустинські фермери сподіваються побачити нове потомство, тому у січні посилять відгодівлю дорослих птахів. 
– Із нового року додаватимемо страусам у корм вітаміни, – каже Роман Дорожинський. – Якщо зараз кожен птах з’їдає щодоби 1,5 кілограма кормів, то напередодні яйцекладки матиме їжі вдвічі більше.
Специфічний, подвійний, шлунок страусів вимагає особливої добавки до кормів – дрібних річкових камінців, які сприяють якісному травленню, тому для  «африканців» із Закарпаття заздалегідь завезли вантажівку з цим «делікатесом».
Через рік-два Іван Влізло обіцяє годувати делікатесами зі страусового м’яса та яєць клієнтів ресторану, який хоче збудувати біля екзотичної ферми.
 Євгенія Ліщук,
Тернопільська область

 

 

• Нравится
•