Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє до кінця цього року. Отож з 2008-го її можна буде продавати? І хто у цьому зацікавлений? Саме про це і йшла мова на засіданні Луцького прес-клубу реформ.
Землі сільськогосподарського призначення займають більше 40 мільйонів гектарів, що становить 71,1 відсотка від загальної кількості земель в Україні. Майже шість мільйонів українців володіють земельними ділянками. Однак, як свідчить опитування, 53 відсотки селян негативно ставляться до купівлі-продажу землі. Такої ж думки дотримуються і 46 відсотків опитаних керівників. Лише 45 відсотків фермерів підтримують ідею з продажем своїх наділів.
– Ще у 2000 році, будучи народним депутатом III скликання, я був причетний до розробки Земельного кодексу, де передбачалося впровадження ринку землі у визначений термін. Однак правова база поки що відсутня, тому і був накладений мораторій на продаж сільгоспземель, – сказав Валерій Діброва, голова постійної комісії Волинської облради з питань сільського господарства, продовольства, інвестування села та земельних відносин. – Я брав участь і в парламентських слуханнях. Але мене як аграрника, який очолює у Володимир-Волинському районі господарство “П’ятидні”, що має на умовах оренди більше восьми тисяч гектарів землі, той проект закону щодо первинного ринку землі не влаштовує, бо він не включає у ньому участі держави. Хочу зазначити, що вже зараз по області їздять різні хлопчики на джипах і беруть землю в оренду на 15-19 років, виплачуючи кошти наперед за рік-два. Вони нічого на ній не висівають, притримують, щоб згодом купити і в потрібний час виставити на міжнародному аукціоні, тобто перепродати. Знову ж обдуреним залишиться селянин, який ту землю на первинному ринку цим же хлопчикам віддасть за безцінь.
Ольга Воїна, заступник голови асоціації фермерів і землевласників Волині, обробляє з родиною 150 гектарів і утримує до 2000 голів свиней у селі Краватка Рожищенського району. Вона занепокоєна, що із землею може статися те, що й із майновими приватизаційними сертифікатами. Так, її потрібно приватизовувати і продавати, але коли все буде чітко врегульовано на законодавчому рівні. А поки що не настав час. Такої ж думки дотримується і одноосібник Руслан Хомич, котрий також господарює на землі із сім’єю.
– Людям за багато літ дісталася безкоштовно земля у власність, і щоб отак її комусь за безцінь продати? Я всім кажу: у мене є дві доньки, і земля – третя. Мені душа болить від того, як дехто до неї ставиться. У нашому краї хлопчики на джипах нібито також взяли в оренду землю. Та вони її гвалтують, а не обробляють! Я дивився, як вони зерно сіють поверх пирію. І що там виросте? Тобто вони розглядають землю як товар, і не більше, щоб потім перепродати. До зняття мораторію на землю ставлюся вкрай негативно. Бо спочатку потрібно створити державний земельний банк, як це, скажімо, є у Польщі, щоб продаж сільгоспземель контролювала держава. І при нагоді на первинному ринку навіть скуповувала ці земельні паї у селян, – зауважив Руслан Хомич.
– Питання скасування мораторію на продаж землі у нашій країні швидше світове, ніж українське, – додав Валерій Діброва. – Провідні країни почали займатися відновлювальною енергією, і вони хотіли б бачити Україну як її резервний запас. Нафта і газ можуть колись закінчитися. Але купивши землю, можна сіяти кукурудзу, сою, ріпак, цукрові буряки. А це – біодизель, спирт, а відтак, і додаткові види енергії. Сьогодні сільськогосподарська земля не повинна продаватися. Мабуть, було б до-цільніше, щоб держава на первинному ринку ці землі дійсно скупила. Крім того, варто подумати і про орендарів земельних паїв, які сьогодні є виробниками сільгосппродукції, але не зможуть віднайти величезні кошти, щоб купити землю. Поки питання не врегульоване законодавчо, її продавати не можна, бо ми можемо знищити власного господарника.
Марія ДУБУК,
м. Луцьк
Comments: |