У Луцьк прийде Європа
Георгій Шевчук
На місці військових містечок – житлові мікрорайони
– Коли Луцьк матиме нарешті Генплан, про який уже говорять тривалий час?
– Генплан був і є, але він вичерпав свій термін придатності. Він розробляється на 25 років, останній виготовили ще у 1973 році. Дуже порушити його не встигли, адже у 90-ті роки будівництво фактично не велося. Як тільки почалася інтенсивніша забудова міста, одразу виникли проблеми – той план розроблявся згідно з нормативами і законодавчою базою старої держави. Минулого року ми замовили Генплан, який коштує 900 тисяч, а з оцінкою землі – десь один мільйон 200 тисяч гривень. Його розробляє Київський проектний інститут «Діпроміст». До речі, в Україні де-фіцит спеціалістів, які можуть проводити такі проектні роботи. Хоча заплановано завершити Генплан наступного року, проте хочемо його отримати ще до кінця цього року. Бюджет перевиконується, і проблем з виділенням коштів нема.
– Чи правда, що один з ра-йонів на початку вулиці Рівненській (навпроти заправки WOG) буде забудовуватися житловими будинками?
– Так, цей район планується віддати інвесторам під житлову забудову. Після вирішення питання по наданню людям житла чи компенсації старі будинки зноситимуть. Наступного року визначимося з реальними інвесторами, які уже прицінюються до цієї території і хочуть її освоювати. Ті, хто там проживає, отримають нормальне житло.
– Вже відчутно, що у Луцьку проблеми із землею для будівництва, особливо у центрі міста. Де саме буде проводитися подальша розбудова міста?
– Гігантоманії, як і в більшості міст, у нас не буде. Світова практика свідчить, що місто від 100 до 300 тисяч жителів оптимальне для проживання. Так само у нас чітко спостерігається та ж європейська тенденція, коли жителі намагаються мати помешкання за межами міста.
Луцьк практично забудований. Хоча ще є такі будинки з прилеглими біля них незабудованими ділянками, де люди облаштували майданчики, навіть городи. І коли сьогодні там починають зводити будинок, то наштовхуються на неабиякий спротив. Зрозуміло, будівництво викликає незручності, але це не означає, що маємо його через це відмінити. Так само це не означає, що якщо хтось приїхав з Маневич і тут поселився, то вже інший з Ратного не має на це право. Звичайно, будівельні нормативи мають витримуватися.
Насамперед у місті будуть освоюватися території військових містечок, а їх немало. На вулиці Стрілецькій 50 гектарів землі, де можна звести житловий район на десять тисяч населення. Так само неосвоєна земля військового містечка на вулиці Володимирській. Чималий резерв землі у місті – це ті підприємства, які опинилися чи не в самому центрі (район вулиці Івана Франка, елеватор на Стрілецькій, завод залізобетонних виробів і нафтобаза на вулиці Клима Савура) будуть винесені за межі міста. Таким чином вирішуватиметься гостра проблема з дефіцитом землі.
Щодо околиць, то найбільш перспективний напрямок розбудови Луцька – ківерцівський. Там чимало землі, але вона менш цінна, ніж у південній частині. Також там є залізнична колія, дорога, а в перспективі на базі військового аеродрому буде розбудовуватися цивільний аеропорт. Можливо, колись районний центр Ківерці стане містом-супутником обласного центру.
– Що стосується аеропорту, про який Ви згадали, то коли реально він може з’явитися у Луцьку?
– Лише тоді, коли місто стане інвестиційно привабливим, щоб інвестори за свої кошти звели там термінали, встановили сучасне обладнання. Бо ми маємо військовий аеродром першого класу. Злітна смуга – 2,5 кілометра у хорошому технічному стані, вона дозволяє приймати літаки всіх класів. Збережено й навігаційне обладнання. Уже є дозвіл Міністерства оборони на спільне використання цього аеродрому. Думаю, що інвестор з’явиться найближчим часом.
– Між вулицею Львівською і районом ДПЗ є простір, там уже розрита земля. Що там плануєте будувати?
– Є інвестор, який готовий збудувати там житловий комплекс на п’ять тисяч жителів. Зараз вирішується питання із виділенням землі. А з правого боку буде плодоовочевий оптовий ринок. Хочемо вивезти оці величезні фури з Центрального ринку, щоб трохи його розвантажити. Хотілося б, аби він мав більш мистецький характер і цивілізований вигляд, наприклад, як Бесарабка у Києві.
Кожен повнолітній українець має право на землю
– Чи можливо отримати у Луцьку земельну ділянку для будівництва житла?
– Зараз це одна з гострих проблем. Ми хочемо порозумітися з тими сільськими радами, які поряд з Луцьком: по-перше, щоб чітко визначитися з межами, по-друге, аби там розумніше поставилися до виділення земельних ділянок. На сьогоднішній день виконується рішення, за яким ділянки виділяють тільки пільговим категоріям. Це, звичайно, виглядає трохи дивно. Бо пільговики, як правило, – хворі, інваліди або вже досить поважного віку люди, яким не до будівництва. Зрозуміло, що в таких випадках цих «пільговиків» використовують зовсім інші люди. А ділянки під забудову потрібні насамперед молодим, тобто обманюємо самі себе. Ми мусимо в Україні забезпечити людей землею. Кожен, хто досяг повноліття, повинен мати право на частку землі – отих десять соток згідно з Земельним кодексом, якщо людина має можливість будуватися. В іншому випадку – це порушення її конституційних прав. Таким чином у державі вирішилося б чимало соціальних проблем і не було б земельної корупції. Із розвитком будівництва відразу розвиваються інші галузі, а отже, й поповнюється бюджет. Хочемо розрубати цей гордіїв вузол. Переконаний, що більшість городян прагнутимуть жити за межами міста, бо це навіть менталітет українців – бути ближче до землі.
– Самовільна забудова – це вже стало не виключенням, а закономірністю у Луцьку. Яким чином будете позбавлятися цього явища?
– При порушенні законодавчих будівельних норм будемо вести жорстку боротьбу. Будинок, який нещодавно завалився на вулиці Коперника, – яскравий приклад того, про що запитуєте. Ми «прогриміли» на всю Україну. Тому будемо шукати серйозні засоби, аби з цим покінчити. Біда у тому, що маємо проблеми із судовою системою, яка інколи, так би мовити, «заохочує» таких забудовників. Найближчим часом проводитимемо з цього приводу нараду із залученням різних структур.
Одна справа, коли забудова ведеться «по незнанню», як правило, у приватному секторі, тоді допоможемо вирішити цю проблему, інша справа, коли це робиться відверто й нахабно, з порушенням усіх нормативів.
– Яка перспектива Старого міста?
– Старе місто продовжуємо «омолоджувати» зі збереженням старовини. Воно, як самі бачите, змінюється на очах. Приємно, що туди все частіше ходять гуляти. Хочу повідомити, що бару «Техас» уже нема, є «Стара підкова». Це гарний приклад впливу громади на позитивні зміни у нашому місті.
– Чи зачепить лучан будівництво, яке буде напередодні підготовки до чемпіонату світу з футболу?
– Обов’язково, адже Луцьк – на півдорозі між Києвом і Варшавою.
– Є чутки, що у місті хочуть зробити аквапарк. Це правда чи ні?
– Мова про аквапарк уже ведеться. З’явилися інвестори, які готові залучити під цей проект кошти. Їм на розгляд запропонували п’ять ділянок: скверик біля шовкового комбінату, закинута частина парку навпроти Київського майдану і біля Стиру, район колишнього цегельного заводу на вулиці Гнідавській і район поруч зі Стир-Горинським пароплавством. Інвестор має можливість розглянути ці варіанти і запропонувати проект аквапарку, який нині – модна тенденція. Правда, такий, як у Тернополі, – це велика халабуда, де є кілька гірок. Справжній аквапарк – у Кракові.
– З освітленням у дворах в Луцьку ще чимало проблем. Чи будете їх вирішувати?
– Повірте, міський голова сам об’їжджає місто і дивиться, де немає світла, а потім «виписує» за це відповідним службам. Є програма з благоустрою дворів, яка передбачає й освітлення. Обов’язково напишіть заяву, що у вашому дворі нема світла – і воно там буде.
– Ви знаєте, який стан каруселей у місті? Коли нарешті наші діти справді зможуть на них побавитися?
– Стан наших атракціонів – це бездарність керівництва парку. У парку треба заробляти гроші, а не сидіти і чекати їх із бюджету. Якщо керівники цього не зрозуміють, будемо їх міняти.
– У Луцьку останнім часом будують майже цілі квартали, а ні школи, ні садочка, ні скверика поруч нема.
– Справа в тому, що земля дуже дорога. Дорого коштує проведення шляхів під’їзду, комунікації. Тому інвестори намагаються на один гектар землі заселити не 120 людей, а 450. Це дозволяють нормативні документи. Однак наступного року розпочнеться будівництво садочка і школи у 55-му мікрорайоні (за супермаркетом «Там-Там»). А пізніше будуватиметься садочок в районі «Аверсу».
– Чи може працювати нічний клуб поруч із житловим будинком?
– Це недопустимо. Після 10-ї години заборонений будь-який шум. Пишіть колективну скаргу на ім’я голови, і ця проблема вирішиться.
– Коли на проспекті Волі буде добудований отой великий будинок, де колись був ресторан «Волинь»?
– Там уже ведуться будівельні роботи, і наступного року приміщення «Гранд-Волинь» має здатися. Це буде офісно-розважальний комплекс.
– Чи буде таки фонтан у центрі міста й реконструкція Театральної площі?
– Фонтан обов’язково добудуємо, але за кошти інвесторів. Реконструкція площі буде проводитися в комплексі, тобто з добудовою цього фонтану й будівництвом підземного переходу. Уже оголошено конкурс, і наступного року реконструкція Театральної площі має таки розпочатися.
Інший підземний перехід буде біля «Там-Таму», його теж будуватимуть наступного року.
Підготувала Ольга ЖАРЧИНСЬКА
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
