Чужих дітей бив не раз навіть при матері
...Того дня Антон прийшов з роботи п’яний. Ольга, навчена гірким досвідом, розборок не влаштовувала. Була обідня пора. Маленький Андрійко якраз спав у своєму ліжечку, а п’ятирічний Ігор гуляв на вулиці. Хлопчика довго не було, тому жінка пішла на вулицю його шукати. Хвилин через п’ятнадцять Ігор, страшенно наляканий, підбіг до неї і сказав, що Андрійко лежить на підлозі і з рота у нього йде кров. Дійсно, в кімнаті на підлозі лежала дитина, а над нею на колінах стояв чоловік і робив хлопчику штучне дихання. З рота в малюка текла кров, яку Антон витирав його колготками. На штанях Антона, на шпалерах, на білизні – всюди були сліди крові. На обличчі малого виднілися синці.
– Не підходь і не заважай, – крикнув Антон переляканій жінці, продовжуючи вдихати повітря дитині в рот.
Він пояснив Ользі, що коли пішов на кухню курити, малюк спокійно спав. Але через кілька хвилин у кімнаті почувся якийсь гуркіт. Коли прибіг, то побачив, що хлопчик упав з дивана і нерухомо лежить обличчям догори й мовчить. Тому він робить йому штучне дихання. До того ж, малюк захлинувся молоком, тож з рота тече кров.
Ольга підбігла до дитини, яка лише хрипіла, і приклала руку до серця – воно, хоч і тихенько, але билося.
“Швидку” викликала сусідка. Але лікарі довго не їхали, і до реанімації хлопчика завезли сусіди. Дорогою губи в малюка посиніли, а з рота все ще текла кров. В лікарні виявилося, що він уже мертвий.
Ольга до останньої хвилини вірила в те, що Антон не винен у смерті її сина, думала, що хлопчик дійсно впав. Але, побачивши побите тіло дитини, зрозуміла, що сина вбив її співмешканець.
– Антон добре ставився до дітей, – пояснювала жінка на суді. – Хіба що іноді задля виховання давав ляпаса Ігорю, якщо той не слухався. Тверезим Антон був хороший, та біда, коли вип’є – тоді звірів. Причому бив мене не тільки руками, а й ногами. Але навіть у такому стані дітей не чіпав.
Сусіди давали трохи інші свідчення й розповідали, що Антон іноді бив Ігоря. Андрійко ж його боявся – коли той брав його на руки, завжди плакав. Ольга часто скаржилася, що Антон її б’є. Чоловік купував дітям цукерки, іграшки, прав їхні речі, і в той же час діти часто були в синцях. Ольга ж це пояснювала тим, що дитина “впала” чи “вдарилася об ліжко”. Якось на тілі Андрійка, який сидів на дивані, підпертий подушками, побачили кров. Ольга пояснила, що то в нього так зуби ріжуться.
Було, що Антон бив Ігоря при сусідах, причому, куди попало: по голові, по спині. Так він виховував малого, коли той не слухався.
Щоб заспокоїти малюка, гахнув його об диван
Так що ж сталося насправді? П’яний Антон лежав на ліжку, а малюк прокинувся і почав плакати. Чоловік, як він пояснював, узяв його на руки і почав заспокоювати. Хлопчик продовжував плакати, і Антону це так набридло, що він з висоти власного зросту із силою кинув малюка на диван. Той упав і відразу ж замовк. Антон же пішов на кухню курити. Там почув, що Андрійко впав з дивана, а коли зайшов до кімнати, то дитина уже синіла.
Пояснював також, що не мав наміру вбивати. Однак при огляді дивана було встановлено, що він має дерев’яні боковини (об які й вдарився головою маленький Андрій), оббиті тканиною з прибитими зверху дерев’яними планками. Краї і бильця дивана також дерев’яні і лише обтягнуті тканиною. Так що чоловік добре розумів, куди кидає дитину.
Хмельницький апеляційний суд, враховуючи, що на утриманні в Антона, раніше судимого, знаходиться неповнолітня дитина (одинадцятирічний син, який разом з матір’ю мешкає в Росії), що він частково визнав свою провину і розкаявся, підстав для призначення йому покарання у вигляді довічного ув’язнення не побачив, а засудив до 13 років позбавлення волі та частково приєднав невідбуте покарання за попередній злочин. Тож остаточне покарання – позбавлення волі на 14 років. (До речі, Антон Б. мав непогашену судимість за вбивство власного батька. І всього через півроку після закінчення терміну умовно-дострокового звільнення позбавив життя немовля.)
Однак Верховний суд частково змінив вирок, засудивши вбивцю до 13 років позбавлення волі.
Ліна ПОДІЛЬСЬКА,
Хмельницька область
Comments: |