Професор Козявкін ставить на ноги діток з ДЦП
Професор Володимир КОЗЯВКІН
У Львові багато музеїв, але місто має один унікальний, єдиний в Україні – “Музей пива”. Його було відкрито у 2005 році з нагоди 290-ї річниці Львівської пивоварні у величезному кам’яному підвалі XIX cтоліття. Тут представлено історію виготовлення та споживання пива від стародавніх часів до сучасності. Наведу лише одну цікаву деталь: у середні віки людині, яка розбавляла пиво водою, бажаючи на цьому більше заробити, надавали право вибору одного з двох способів своєї смерті: або топили в бочці з тим напоєм, який вона зіпсувала, або змушували пити, аж поки не лопне.
В радянські часи львівське пиво поставляли до Кремля. Партійна верхівка потребувала особливого обслуговування і якісної продукції. У Москву його відправляли за принципом “Сьогодні на сьогодні”: зранку приходила телефонограма від служби постачання, а після обіду львівське пиво вже пили в Кремлі, отже, не було подвійних стандартів та якоїсь окремої лінії, і якість продукції відповідала всім вимогам. Лише виготовили етикетки російською мовою. Саме цим напоєм пригощали іноземних гостей, які приїжджали в Радянський Союз – туристів, дипломатів, артистів. У музеї представлена колекція різноманітних експонатів, серед яких стародавні пивні пляшки з тисненими фірмовими марками, колекція давніх пивних кухлів з різних країн Європи, бочки для перевезення пива. Нам також гостинні господарі дали скуштувати смачний бурштиновий напій.
На завершення програми ми побували у Міжнародній клініці відновного лікування професора Володимира Козявкіна у Трускавці, яка відома в усьому світі. Ця будівля вирізняється серед інших трускавецьких санаторіїв своєю оригінальною архітектурою.
Нам назустріч вийшов гостинний господар – директор Міжнародної клініки відновного лікування Володимир Ілліч Козявкін.
Професор розповів, що в клініці усе зроблено згідно з концепцією „Розумного дому”. Ця установа отримала державну премію у галузі архітектури. А ще мене вразили дитячі малюнки зі словами подяки на різних мовах, розвішені на стінах у холах та коридорах.
– Ми вже п’ять років працюємо у цьому приміщенні, яке будували два з половиною роки, – розпочав екскурсію професор. – При оформленні інтер’єру та виготовленні меблів використано деревину берези, яка здавна відома своїми лікувальними властивостями. Всі холи оформлені оригінальними квітковими орнаментами, виготовленими технікою вітражу. Стилізовані проліски та фіалки символізують весняне пробудження природи і, крім естетичного впливу, спрямовані ще й на пробудження мотивації до одужання та вивільнення від своєї хвороби.
Наша спеціалізація: дитячий церебральний параліч (ДЦП), остеохондроз хребта, наслідки травм та інші органічні ураження нервової системи. В Україні створена і вже 17 років функціонує система лікування, яка отримала міжнародне визнання. Головна ідея – в організмі є резерви, запаси, які потрібно активізувати. Ми знайшли певний алгоритм: це один з чотирьох основних методів лікування, визнаних в усьому світі. Через клініку пройшло понад 20 тисяч пацієнтів з 50 країн. До нас звертаються пацієнти з Німеччини, Австрії, Індії, Англії, Норвегії, Арабських Еміратів, Росії. Чому сюди люди їдуть з усього світу? Тому що є результат, а це в медицині найголовніше. Понад 50 відсотків наших пацієнтів – дітки з України.
– Кожні два тижні до Львова прилітають чартерним рейсом хворі, – розповідає Володимир Ілліч. – Зовсім недавно уряд Норвегії розглянув питання про фінансування лікування своїх громадян у Міжнародній клініці і спеціально виділив для цього кошти. Американці також фінансують лікування своїх діток у нашій клініці. 30 відсотків хворих з Німеччини. Фонд „Україна-3000”, який очолює дружина Президента Катерина Ющенко, направляє до нас на лікування сиріт та напівсиріт. У клініці вже побувало 350 діток. До нас на лікування направляють багато різних фондів, тож зараз – 27 діток з Росії. Курс лікування – два тижні. Ми деякі свої винаходи показали на міжнародній виставці в Дюссельдорфі, а через кілька місяців ідею вкрали. Дванадцять університетських клінік працюють як Козявкін, але не за методикою Козявкіна.
Ще одна цікава деталь: під час тривалої розмови професор жодного разу не сказав „я” – “ми зробили”, “ми винайшли”.
– У будь-якій справі на перше місце ставлю професіоналізм, – ділиться своїми роздумами Володимир Ілліч. – У нас прекрасні фахівці, є кафедра, на якій готуємо спеціалістів. За додаткове навантаження – матеріальне заохочення. Якщо людина більше працює, вона повинна мати більшу зарплату. У нас 350 працівників, це разом з будівельною організацією, яка споруджувала клініку. Все зроблено за кредити. Лікування платне. Давайте будемо відвертими: безкоштовної медицини не буває. Клініка – найбільший платник податків у Трускавці, і в цьому наша перемога. Лікар отримує кілька тисяч гривень, а окремі фахівці і десять тисяч. Наш медик не поїде працювати в Португалію чи Іспанію. У нас понад 20 лікарів повернулися із закордонних заробітків і зараз працюють за фахом. Ми повинні будувати Європу тут та краще, ніж у них.
У нас є кілька цін, ми не ставили собі за мету наживатися на каліках. Гроші можна заробляти на багатих європейцях, американцях. Для українців день перебування коштує приблизно 40 доларів. Жодну дитину, яка приїхала, не відправлено додому, тому що вона не заплатила. Ніколи так не було. Я навіть не хочу про це говорити. А то в нас дехто привезе з-за кордону секонд-хенд і скрізь розповідає, як любить Україну.
В процесі лікування маленькі пацієнти починають оживати на очах. Зараз понад 20 діток з ДЦП почали ходити. До нас приїхав зі своєю дитиною відомий лікар з Кувейту. Дитину лікували у США, і там порекомендували їхати сюди. Ефективність нашого лікування надзвичайно висока. Практично всім пацієнтам після цього стає краще. Хто не сидів, почав самостійно сидіти. Хто не ходив, став ходити. Коли дитинка приїжджає на візку, а повертається додому своїми ногами, хіба потрібно більше?
На запитання журналістів, чи заможна він людина, професор усміхнувся:
– Я багатий друзями, ідеями і боргами.
Наша держава повинна утверджувати себе в світі новими технологіями. І клініка професора Козявкіна – один з позитивних прикладів, коли Україну знають завдяки видатним досягненням науковця. Лише їхню Інтернет-сторінку щоденно відвідує від 1500 до 1800 користувачів.
Кость ГАРБАРЧУК,
Львівська область
| Comments: |
