Канадці вкладають кошти у благоустрій волинських… душових і туалетів
Віталій ВІТИК: «Гроші – канадські, робота – наша»
«Я зразу закохався у цю місцевість»
Віталій Вітик вперше приїхав на Волинь в гості, у село Солов’ї до майбутньої дружини. І так йому сподобався цей край, що він не полишав думки тут поселитися. Після закінчення медичного вузу Вітики працювали на Тернопіллі, звідки родом Віталій Дмитрович. Якось його дружина Ганна Семенівна дізналася про канадську організацію “Медичне милосердя з Канади”, якою керує Мирослав Семкулей та його дружина Елейн. Родинне коріння пана Мирослава – з Тернопільщини. Тому благодійна організація фінансово допомагала медичним, соціальним закладам саме цього краю. Ганна Вітик написала подружжю Семкулеїв і попросила допомогти їхній міській лікарні. Канадці відгукнулися, приїхали до них у гості, подружилися. Допомагали лікарні, де працювали Вітики. А коли подружжя вирішило змінити місце проживання і роботу, переїхавши на Волинь, то запросили сюди і представників канадської організації.
– Мене сюди тягнуло, відколи вперше побував у 1992 році, – розповідає Віталій Дмитрович. – Багато хто дивується, чому ми переїхали на Волинь. Але у нас мала народитися третя дитина, житла не було, тому постало питання вибору раз і назавжди. Ми зважилися на переїзд. І не шкодуємо. Дітям тут подобається. Нам також. Маємо в Облапах будинок, роботу. Нашим канадським друзям теж Волинь сподобалась. Вони захоплюються волинською гостинністю, піснями, симпатизують щирим працьовитим людям, їхнім ставленням до роботи.
Віталій Вітик зараз головний лікар Облапської лікарської амбулаторії. Коли ми сюди приїхали, тут тривали роботи в душовій кімнаті. Як сказав керівник, канадці дали гроші на облаштування туалетів, душових, щоб придбати умивальники. А потім приїжджають і контролюють, як ці кошти витрачені, що зроблено.
Допомагали й Україні, й… Бірмі
– А що це за організація – “Медичне милосердця з Канади”?
– Вона жодного відношення ні до релігії, ні до політики не має. Сам пан Мирослав за фахом також лікар, тому багато розмовляємо з ним на медичні теми. Організація “Медичне милосердця Канади” поповнюється благодійними коштами тих, кому небайдужа Україна. Вони організовують різні благодійні обіди, переглядають фото з життя українців. Наприклад, дізналися благодійники, що в Облапах є люди, які не чують, і вирішили їм повернути слух. Відгукнувся спеціаліст Іван Артемічук, коріння якого з Буковини, але сам живе в Канаді, привіз сім слухових апаратів і підібрав їх людям, які їх потребували, – сказав головний лікар.
Не приховували сліз радості 16-річний глухонімий хлопчик, який почув, як співають птахи, і 90-річний дідусь, котрому повернули насолоду чути. За кошти канадців багато що зроблено і в медпунктах, які входять до Облапської дільниці. У селах Городище, Гредьки, Красноволя встановили євровікна, поміняли підлогу, придбали умивальники.
Душ, туалет зробили і в будинку для пристарілих одиноких громадян, що по сусідству з лікарською амбулаторією.
– Не забувають закордонні друзі і сусідній з Ковельським Старовижівський район, звідки родом моя дружина, – каже Віталій Дмитрович. – Там вони також допомагають медичним установам, співпрацюють з головним лікарем Сереховичівської дільничної лікарні Ларисою Мазурик.
Надія Миронюк, завідувачка стаціонарного відділення постійного проживання для пристарілих немічних громадян у селі Облапи, додала:
– Благодійна організація “Медичне милосердя з Канади” виділила для відділення десять тисяч гривень. Ми придбали будматеріали і відремонтували кухню, переробили ванну, туалети. Вони все перевірили і залишилися задоволені. Ще на будинок для одиноких громадян давали 16 тисяч гривень двоє сестер-німкень Дамдай з міста Швайкгайм. За ці кошти ми подбали про енергозберігаючі технології. 13 тисяч виділила районна держадміністрація. Взагалі, будинок знаходиться на утриманні районного бюджету і 75 відсотків становлять відрахування з пенсій насельників.
– Ковельщина – край не з бідних, тут багато підприємців. Чи допомагають?
– З місцевих нам допомагають підприємці Тетяна Миронюк, Олександр Вижовець, фермер Микола Ліфанчук.
Оце й усі благодійники, хоча, мабуть, багатих людей на Ковельщині не так уже й мало. А от чи зможуть щиро, так, як канадці, вкладати кошти в наші туалети, душові, турбуватися про комфорт і зручність у наших лікарнях, сільських медпунктах?.. Мабуть, декому навіть у голову не приходить, щоб своїми статками ділитися з немічними та бідними.
А представники “Медичного милосердя Канади” і далі планують відвідувати Волинь і село Облапи. Як каже Віталій Вітик, вони дуже переживають за майбутнє України. Цікавляться подіями, які відбуваються у нашій державі.
– І вони – більші оптимісти, ніж ми, – додав облапівський лікар. – Вони їздять по багатьох країнах світу. Допомагали навіть Бірмі. Отам біда, розповідали нам. А в тому, що з роками Україна стане процвітаючою незалежною країною, вони переконані стовідсотково.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
