На голові – мішечки із сіллю, на шиї – «кіндери» з часником
Мішечок з сіллю – на голову, у руку – ручку, й до роботи
– Ми такий спосіб боротьби з йододефіцитом запозичили у луцькій гімназії №4 на курсах підвищення кваліфікації, – розповідає Тетяна Анатоліївна. – До школи запросили батьків і запропонували їм пошити для діток мішечки, куди покласти 300-400 грамів йодованої солі. Спочатку дехто пакував її навіть у целофанові мішечки (але ж вона тоді не дає ніякого ефекту). Тому все ж найефективнішою є цупка натуральна тканина, через яку сіль не просипається. Наші школярики так захопилися, що порозшивали ці мішечки і бісером, і нитками, поробили різні написи. На одному хтось навіть виписав: “Україна, вперед!”
– А що це дає? – запитую вчителів.
– Одні спеціалісти стверджують, що йод потрапляє в організм навіть через шкіру голови, інші – що ще й через випаровування. Але те, що таким чином він приносить користь – беззаперечний факт. Ніхто дітей не змушує тримати мішечки якийсь певний час на голові, а хто скільки захоче. В основному хвилин десять-п’ятнадцять, коли вони щось пишуть у зошитах. Це їх організовує правильно сидіти за партами.
Діти настільки звикли до тих йодованих мішечків, що тільки-но вчителька каже щось записати у зошиті, як більшість учнів класу зразу ж беруть до рук пакуночки і зручно вмощують на голову.
Окрім того, педагоги дбають, щоб їхні вихованці взимку менше хворіли. А відтак, Тетяна Ганжа, тільки-но настають холоди, зразу ж пропонує дітям носити на шиї… медальйони з часнику. На ниточку чіпляють звичайнісінький “кіндер”, в який кладуть дрібно нарізаний часник. Хто б зі сторонніх не зайшов у клас, завжди скаже: “Що то у вас так домашньою ковбасою пахне?” А четвертокласники тільки мовчки посміхаються. Рятуються від простудних захворювань і цибулею. Діти приносять її з дому і розкладають у класах по кутках. Багато у навчальних кімнатах і букетів з туї. Вчителі стверджують, що гілочки цього деревця виділяють речовину, яка вбиває мікроби. І що б не казали у Ратному про ці методи боротьби з простудними захворюваннями, але на карантин діти початкових класів взимку не ходили.
Коли ж приходить весна, учні разом зі своїми педагогами люблять прикрашати шкільні приміщення квітами. Тоді цибулю з класів – геть! Не пахне вже й часником та туєю. Також учні люблять подорожувати.
– Можливо, на зиму знову щось придумаємо, як вберегти наших вихованців від простуди, – усміхається Тетяна Анатоліївна. – Але ми помітили, що дітки вже змалку привчаються навіть у такий спосіб цінувати власне здоров’я.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
На рак щитовидної залози хворіють і діти
Захворюваність на рак щитовидної залози після аварії на Чорнобильській атомній станції в Україні зросла у 10(!) разів. У багатьох областях раніше взагалі не реєструвалось це захворювання. За офіційними даними, з 1992 по 2004 роки в Україні на рак щитовидної залози захворіло 2400 дітей та 900 підлітків. Якщо у 1980 році показник захворюваності на 100 тисяч дітей становив 0,16, то на кінець 2004 року – 6,12. Він зріс у 50 разів! Україна разом з багатьма іншими країнами до кінця 2005 року згідно з документами Генеральної Асамблеї ООН в інтересах дітей зобов’язувалася ліквідувати йододефіцит. На жаль, сьогодні ця проблема в Україні все ще існує: щороку 264 тисячі немовлят народжуються зі зниженим на 10-15 балів інтелектом. Багато документів щодо подолання йододефіциту приймаються тільки на папері. Провідні науковці України заявляють – потрібен закон про обов’язкове йодування солі, як це було зроблено у багатьох країнах світу. На жаль, поки що в Україні парламент прийняти його не може. Відомо ж, що йодовану сіль в середньому споживає 20-25 відсотків населення. Хоча щороку її виробляють в Україні 100 тисяч тонн, однак 70 відсотків відправляють на експорт.
| Comments: |
