Мультик про… супер-дупер-качура

Підпис відсутній

Підпис відсутній

Ви коли-небудь бачили яскраві мультфільми на дитячому каналі “Nickelodeon”? Батьки погодяться зі мною, що більшість з них – страшні, з жахливими створіннями, і головне – не зрозуміло про що. Проте парадокс: дітей неможливо від цих мультиків відірвати, а про колишні радянські вони й чути не хочуть! Відразу згадую трирічного хлопчика моїх знайомих. Вертлявий, непосидючий малюк на одному місці може бути хіба що секунду, проте... півгодини нерухомо сидить на дивані, дивлячись канал “Nickelodeon”. Якось його мама почула, як з екрана якесь жахливе створіння вихвалялося: “Я – супер-дупер-качур!” За ним, сміючись, став повторювати ці слова її малий хлопчик. Іншого разу на цьому каналі йшов чи то мультик, чи реклама. Троє пластилінових “щось” кривлялися: одне стало видавати неприємні звуки з відрижкою: “Бе-е”, в іншого почала надуватися задня частина і... “Пук! Брр! Пук!” Дитина, дивлячись, неймовірно раділа. Батькам нічого не лишалося, як взагалі відключити цей канал.

Та найбільше, звичайно, непокоять дорослі телепередачі і фільми, які транслюються у денний час, коли діти залишаються наодинці зі своїм найкращим другом (я не перебільшую) – телевізором. Приблизно уявляєте, чого він може навчити? Тому не дивно, що діти видають на-гора. Якось на уроці англійської мови п’ятикласники вчилися ставити запитання. Один хлопчик, недовго думаючи, запитав іншого англійською: “Ти хочеш спробувати кокаїн?”  А на уроці образотворчого навчання другокласники малювали на вільну тему. Одні діти – зайчиків, їжачків, інші – деревця в лісі, а один хлопчик і собі “пофантазував” – здав вчительці малюнок, де були... “піся і попа”.
Що-що, а “інтимні” знання дітей просто вражають! Шестирічний хлопчик якось запитав свою маму: “А чого ти не підеш на “Фабрику краси”?” – “Навіщо? Я й так гарна”, – здивувалась молода жінка. – “А щоб тобі зробили от такі груди!” – хлопчик показав, який “розмір” має бути у його мами – десь так четвертий-п’ятий. Дочка інших моїх знайомих вже у сім років знала, як вирішити непрості проблеми батьків і дітей. Якось дідусь повчав її: “Доцю, а як твої дітки не будуть тебе слухатися?” – “А в мене не буде дітей, – впевнено відповіла дівчинка, – бо я буду робити... аборти”. Інша дівчинка ще у п’ять років пояснювала мамі природу стосунків між дорослими. Поки мама зранку на кухні готувала сніданок, дитина включила телевізор. “Знаєш, чого він обіжається? – запитала і сама ж відповіла: – Бо вона женилася на тому, а з цим спить”.
Що-що, а від таких дитячих “перлів”, яких навчило телебачення, не тільки можна вдавитись бутербродом, а й заціпеніти від несподіванки і здивування. Хай там що, а колишнє радянське кіно (навіть і наївне) все-таки викликало романтичні почуття, та й герої у них за свою Батьківщину помирали, як-то кажуть, красиво.         

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>