Мати познущалася над власними дітьми
У Вадима, Богданчика і Настуні тепер нова сім’я
Запихала в бочку і залишала самих вдома
У селі Мильці Старовижівського району добре знають цю родину, хоч з’явилася тут Надія Москвич з трьома дітьми трохи більше двох років тому (розповідають, що доти поневірялася з малюками по різних районах Волині). У селі зійшлася з юнаком, якому було лише 23 роки, й невдовзі від нього завагітніла.
Власної домівки жінка на той час не мала – тимчасово жила у напіврозваленій хаті. Коли на світ з’явилося маля, селяни переживали, як вона даватиме раду немовляті, адже там умов проживання дорослим здоровим людям не було. Та допомагати особливо ніхто не біг. На те були свої причини. Найдужче діймало людей те, що у хаті Москвич часто були п’янки і чоловіки виносили туди з власних домівок продукти та консервацію...
– Я зіткнулася з цією проблемою одразу, коли стала працювати сільським головою, – з квітня минулого року, – розповідає Марія Тищук, сільський голова Соколищенської сільради, до якої належать Мильці. – Що спонукало? Місцеві жителі, зокрема директор школи і фельдшер, повідомили, що мама Москвич знущається з дітей. Хоча з чуток я знала, що вона вела розгульний спосіб життя, вихованням малюків не займалася, взимку зачиняла їх самих у хаті, саджала в бочку... Потім діти слідчому все порозказували. Я одразу поїхала у Мильці. Поговорили. Надя скаржилася на тяжке життя, що їй нема кому допомогти. Але ж у хаті не було ні крихти хліба! Кажу, у тебе четверо дітей, що ти собі думаєш? Тим більше, після народження Насті отримала гроші. Де поділа? Прогуляла. Потім, коли я приходила вкотре обстежувати матеріально-побутові умови, вона тримала дві пачки рису, аби мені показати, що у неї є якісь продукти. Але ж мене не обдуриш.
Випадок із сином Надії Москвич змусив задуматися – 11-річний Вадим потрапив у лікарню з переломом руки. Мати пояснила, що хлопець „впав у ямку”. Але люди не дуже у це повірили. Минуло зовсім небагато часу, як медична допомога знадобилася і восьмирічній Тані.
– Якось кличе мене директор школи й каже, що Таня не ночувала вдома. Знову йдемо з депутатами до Москвич додому. Запитуємо, де Таня. Надя відповіла, що не знає, у хаті її нема, десь побігла. Ми обшукали подвір’я, нишпорили у всіх бур’янах – нема. Кажу Наді, що зараз піду покличу міліцію. Вона тоді гукнула: „Таню, злазь”. То був сюжет не для слабодухих. Мати перед цим заставила дитину залізти на горище, щоб ми не побачили. Та дівчина як злізла – ми заціпеніли. Я думала, що у Тані ока зовсім немає, так мати її побила палкою – була суцільна гуля. Надя сказала, що дочка лізла на горище по котика і впала на стіл. Але дівчинка схопила мене за руку і стала показувати на матір. Потім прошепотіла: „Як ви мене з нею лишите, вона мене заб’є!”
Дівчинку забрали в лікарню. Дитячі руки були сині-сині. Таня розповіла, що то мати її так била, звеліла покласти руки на скриню і влупила палицею (перед цим жінка прив’язала доньку колготками до ліжка). „Я тільки раз витримала...” – сказала вона і зізналася, що Вадим теж не сам вдарився – це мати йому руку зламала.
Вдома залишалися маленькі Богдан і Настя. Потім і цих дітей забрали у лікарню – обох з гострим бронхітом, а в Анастасії виявили ще й анемію.
Маля сіло голою дупкою на розпечену електроплиту
У липні минулого року відбувся перший суд проти Надії Москвич – вирішувалося питання про позбавлення її батьківських прав. Підстав зібралося чимало. Старовижівський районний суд встановив, що діти Москвич ходять брудні, не мають належного харчування, пропускають заняття у школі, а мати зловживає спиртним, живе за рахунок допомоги на дітей і застосовує до них фізичне насильство. „Будинок знаходиться в аварійному стані: стеля тече, плита напіврозвалена. Відповідачка готує їжу на вулиці, на імпровізованій з цеглин плиті або на електроплитці...” – йшлося у справі. Саме на ту плитку всівся голою дупцею маленький Богданчик, поки матері вкотре не було вдома...
Надію позбавили батьківських прав на усіх чотирьох дітей. А потім ще й порушили кримінальну справу. Вирок – два роки позбавлення волі. Але на той час жінка вже була на восьмому місяці вагітності. Тож її звільнили від відбування покарання з випробуванням при умові, що вона протягом двох років не вчинить нового злочину.
Восени у Надії Москвич народився хлопчик. Отримавши на нього гроші, жінка купила у сусідньому селі Ниці хатину. Ми навідалися туди. Мама саме годувала немовля. Вона зраділа, побачивши кореспондента, й поспішила похвалитися „отчим домом”, який тепер є у її дітей. У кімнаті під ліжками виднілися купи сміття, туди підметені, в умивальнику лежала гора посуду...
– Мали гостину? – запитую у жінки, адже знаю, що тільки два дні перед цим вона в’їхала у хату.
Жінка нічого на це не відповіла. А потім сказала: „Якщо чесно, то я раніше випивала, тепер сказала собі „ні”, що не буде ніяких п’янок”. Чи ж правда?
– Мені із серпня не дозволяють бачитися з дітьми. Але я їх буду відвойовувати, – каже Надія. – Ось хату купила, тепер треба добро наживати.
– То навіщо так били дітей, що втратили їх?
– Вони мене не слухалися. А Таня то зовсім вредна. Ще як ми в Турійську жили, то втікала з хати. Якось на Стрітення лягла під чужою хатою. Добре, що хазяйка йшла поратися, то забрала її, покупала... Була б замерзла надворі.
Тоді дівчинці було всього десь п’ять рочків. У Мильцях теж люди розповіли, що діти Москвич не раз ночували на чужих подвір’ях, в копицях або кущах.
Мати все допитувалася, чому їй не дозволяють бачитися з дітьми. Я запитала про це в інспектора у справах неповнолітніх Старовижівської райдержадміністрації Валентини Фещук. Вона розповіла, що сьогодні дітки знаходяться під опікою однієї сім’ї (адресу тримають у таємниці, щоб Надія, бува, не наробила якого лиха, адже словесно жінка вже погрожувала). Крім того, у старших, Вадима і Тані, запитали, чи вони не проти зустрітися з мамою. Діти відповіли, що... не бажають її бачити.
Коли ми вже виїжджали з Ниців, Надія Москвич принесла на аркушах описане своє дитинство й „доросле” життя. Ось звідки у неї стільки агресії, подумала я, перечитавши усе до останньої букви (вважаю, що неетично буде виливати цю сповідь на сторінках газети). І зрозуміла позицію сільського голови.
– Я буду наполягати, що Надія Москвич не готова до того, аби зустрічатися з дітьми, – зауважила Марія Тищук. – Мало в те вірю, щоб у ній прокинулося материнське почуття.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
