Не встигла повчитися, як зґвалтували

Підпис відсутній

Підпис відсутній

Майже три роки чекала вона, аби справедливість восторжествувала і її насильник врешті-решт був належно покараний. Заради цього дівчині довелося перетерпіти чимало принизливих процедур, відмовитися від грошей, які пропонував гвалтівник, щоб забрала заяву, дійти до Верховного Суду. А починалася ця кримінальна історія так романтично…

Катерина приїхала вчитися у місцеве ПТУ з недалекого від райцентру села відразу після школи. Поселилася в гуртожитку, подружилася з дівчатами-однокурсницями  й почала освоювати ази майбутньої робітничої професії. Та спокійно провчилася лише трохи більше тижня. Десятого вересня увечері вона сиділа з подружкою на лавочці під гуртожитком. Біля дівчат зупинився “Жигуль”, і його водій, який у машині був сам, обізвався до них крізь відчинене вікно:
– Привіт, землячки! Може, яблука у вас є?
– Є, – відповіла Катерина, бо то був хлопець з їхнього села (як його звати, щоправда, не знала).
Вони обмінялися ще кількома репліками, зав’язалося знайомство. Катерина винесла Олександрові яблук, а він, як віддяку, запропонував підвезти до найближчого магазину й пригостити морозивом. Дівчата погодилися й сіли в машину.
Обіцянку Олександр виконав, але коли поверталися назад, він раптом запропонував поїхати на природу. Подружки ніби й відмовлялися, проте якось невпевнено, тож авто проминуло гуртожиток, підібрало дорогою ще п’ятьох петеушників і помчало до лісу. Надворі смеркало…
Далеко, втім, не їхали: за лісгоспом звернули вбік і розташувались за столиком у рекреаційному пункті “Біля каменя”. Олександр виставив дві пляшки горілки, тушонку, хліб, став їм наливати та пригощати. Почувався серед них зверхником: атож, пацан при грошах, при машині, та й старший набагато. Всі випили. Не змогла відмовитися од наполегливих припрошувань і Катерина, хоч досі спиртного не куштувала (а може, не хотілося бути в компанії білою вороною?).
Коли з горілкою було покінчено, а в лісі зробилося зовсім темно, молодь галасливо впакувалась в авто і поїхала до міста. Катерині запаморочилась голова, зробилося погано. Дівчина ледве усвідомлювала, де вона і що з нею коїться.
Біля гуртожитку пасажири з “Жигуля” вийшли. Те, що Катерина залишилася в салоні, нікого не хвилювало. Навіть її подружку. Стукнули дверцята, і машина поїхала.
Отямилася дівчина, коли авто зупинилося. Довкола був ліс, темний і чужий. Вона сиділа на задньому сидінні. Олександр обернувся до Каті і наказав перебратися наперед. Голос його звучав загрозливо, обличчя із зеленим відтінком від індикаторів було страшне. Скорилася. Тільки опинилася поруч, він опустив спинку, повалив дівчину горілиць і почав стягувати з неї штани. Катерина кричала, плакала, просилася, мовляв, ще незаймана, та ґвалтівник не зважав, затуляв їй рукою рота і погрожував побити, якщо не перестане кричати.
З півгодини тривала наруга над дівочим тілом. Потому Олександр наказав Каті одягнутися і повіз до гуртожитку. “Якщо комусь розкажеш, вб’ю”, – пригрозив дорогою.
Катерина ледве трималася на ногах. Олександр посигналив, і з гуртожитку вийшов один з хлопців, що їздили з ним до лісу. Удвох завели дівчину в гуртожитське фойє. Їх перепинила чергова й зажадала пояснень, але бачачи, що дівчині дуже зле, допомогла завести її до кімнати.
Наступного дня Катерина поїхала додому і розповіла все батькам. Ті спочатку повезли її в районну лікарню, а звідти – у Камінь-Каширський до судмедексперта. У тамтешній райвідділ міліції написали заяву про зґвалтування.
Олександра взяли під варту через три дні. Слідство мало докази  його вини у сексуальному насильстві щодо неповнолітньої учениці ПТУ, у тому числі і висновок судово-медичної експертизи про те, що дівчина втратила цноту саме в той період, який вказала у заяві, не заперечував і сам гвалтівник, що вступав з нею у статевий контакт, але заявляв, що робив це зі згоди Катерини. Що ж, добитися “згоди” можна різними способами: стусанами, наприклад, чи погрозами. Згідно із характеристикою, яку дала йому сільська рада, він на таке здатен: “Безвідповідальний, не користується повагою в односельчан, не повертає вчасно борги, рідко буває вдома, хоч одружений і має малу дитину”.
Перед арештом, відчуваючи, що пахне смаленим,  Олександр прийшов до Катерини додому просити вибачення. Не вибачила. Як можна простити таку наругу? Падав на коліна, пропонував гроші. Відмовилася: “А ти послухав, коли я благала не займати мене?”
Однак справа затягнулася. Перший суд  покарав  сексуального злочинця лише чотирма з половиною роками ув’язнення та й то умовно. З таким вироком Катерина, звісно, погодитись не могла. Підтримала її і прокуратура. Але спільну апеляцію обласний суд відхилив. І лише Верховний скасував попереднє рішення і зажадав повторного розгляду. За цей час у підсудного народилася друга дитина, та побачить вона татка вдома  лише через сім років. Такий остаточний вирок повторного суду.
Тарас ІВАНИШИН,
Волинська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>