За що знищили Володимира Івасюка?

Володимир Івасюк

Володимир Івасюк

"Пішов у смерть - і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб'є" - ці слова Ліни Костенко могли б стати епіграфом людської пам'яті про геніального українського композитора Володимира Івасюка. Бо минуло 36 років, відколи вперше прозвучала його "Червона рута", та її досі співають не лише в Україні, а й у багатьох куточках землі. Для українців вона є самобутнім гімном справжньому коханню, тому так легко сприймається кожним поколінням. А самому композитору й поету багатьох відомих пісень Володимиру Івасюку 4 березня могло б виповнитися 58 років, але його життя трагічно обірвалося у 30...  Бо людиноненависний режим не зміг простити того, що свій талант композитор присвятив лише українській музиці, яку творив на традиціях животворної народної пісні без жодного натяку на запозичення "соціалістичного реалізму" й прославлення ідей комунізму. І саме ці пісні підняли його на вершину слави й всенародної любові...

Батько Володі - буковинець, мати - східнячка

...22 травня 1979 року чи не стотисячний потік народу у Львові прощався з автором "Червоної рути". Хоча, як тепер відомо, дехто тоді й не наважився приїхати на похорон, аби віддати шану Володимиру Івасюку, знаючи, що ті проблеми, які з'являться, можуть нашкодити подальшій кар'єрі. Але Ростислав Братунь, у той час секретар Львівської спілки письменників, не злякався сказати щиру промову біля могили замученого композитора, у якій завуальовано звинуватив тогочасний режим у смерті молодого композитора, незважаючи на те, що кагебісти, як шуліки, чигали на кожного, аби вловити бодай якусь підозрілу фразу. Зрозуміло, що після цього він позбувся цієї посади і мав чимало клопотів. Хоча про смерть Володимира Івасюка офіційно майже нічого не повідомлялося, окрім того, що смерть композитора - це трагічне самовбивство й не висловлювалося жодного щирого співчуття, проте Львів не вмовкав від гніву, довідавшись, що 18 травня у Брюховецькому лісі (неподалік міста) знайдено тіло повішеного Володі. Востаннє його бачили ще 24 квітня, коли він сідав у невідоме авто...
Смерть цього українського композитора й досі залишається для нас загадкою, а усі версії щодо скоєного злочину базуються лише на припущеннях і здогадах. Проте усі, хто знав Володю, навіть не допускають думки, що він міг сам накласти на себе руки. Так само у цьому не переконати й тих, хто добре розуміє усю підлість, підступність й кілерські методи нищення людей совєтськими силовиками. Проте, щоб це зрозуміти й усвідомити, потрібно знати життя та творчість надзвичайно обдарованого й цілеспрямованого композитора.
...Буковина щедра на творчі таланти. Вона відкрила дорогу багатьом геніальним українцям. Про актора Івана Миколайчука, який теж родом з цього чудового краю, ми вже писали. Цього разу мова піде про гордість нашої нації - Володимира Івасюка, ім'я якого золотими літерами вписане у нашу українську історію.
Народився Володя 1949 року в місті Кіцмань. Його батько Михайло Григорович Івасюк родом з Буковини. Довідавшись, що дід Григорій пішки прийшов із села у Чернівці 1913 року, аби зустріти потяг, яким сюди прибув Іван Франко, і слухав у Народному домі його поему "Мойсей", у розмові з сестрою Володі пані Оксаною запитала про походження їхньої сім'ї (переконання, що дуже важливо, якого ми роду і якого коріння, щораз підтверджуються все більше). На що вона відповіла просто і щиро:
- Дід Григорій був заможним селянином. Працював у хаті-читальні. Помер він 1942 року. Тато, коли повернувся у Кіцмань із Сибіру, куди його вивезли 1946 року, фактично не мав де жити. Тоді він й познайомився з мамою, вона - східнячка. Після закінчення педагогічного інституту її направили з голодної Східної України "піднімати знедолену Західну Україну". Але тут вона ще застала культуру і заможність, що залишилися від австрійської влади, яку не загубили пізніше й румуни. Мамі, вона викладала у школі російську мову та літературу, виділили кімнатку у невеличкому будинку для вчителів. Коли вони одружилися, тато перейшов жити до мами. Саме у тому будиночку Володя і народився. (До речі, у ньому народилася і Ані Лорак - її мама теж вчителька, мала тут квартиру. Нині тут живе тітка Ані Лорак - авт.). Жили вони там не довго, згодом винайняли квартиру на вулиці Шевченка, а ще через деякий час їм виділили на тій же вулиці половину колишнього панського будинку. У Чернівці батьки переїхали 1970 року, мені тоді було п'ять років, тому той період життя у Кіцмані майже не пам'ятаю.
Треба відразу додати, що завдячуючи професору медицини Зільбергу, брату відомого російського письменника Катаєва, за національністю єврея, Михайло Івасюк залишився живий і повернувся додому. Зільберг, побачивши здібного хлопця, який знав чимало мов, забрав до себе, чим врятував його від голодної смерті. Батько, маючи освіту ветеринара, захоплювався музикою, літературою і згодом закінчив педагогічний інститут, після чого у школі викладав іноземну мову. Переїхавши у Чернівці, працював в університеті. Саме батько чи ненайбільше долучився до вибору Володі - композиторської творчості. Бо лишень сину виповнилося п'ять рочків, як він відвів його у музичну школу. Разом з ним записував ноти й проходив перші музичні ази. Першим вчителем маленького Володі був Юрій Бруєвич. Пізніше музичній грамоті Івасюка навчав Юрій Лізнюк. А ще пізніше - Микола Новицький, заслужений працівник культури, який досі працює директором Кіцманської музичної школи. Він вважає, що теж неабияк долучився до того, аби Володя став композитором.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА

Далі буде

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>