Курортна Ворохта має свій музей

Селище Ворохта – гірський кліматичний курорт, що потопає у зелених полонинах і дрімучих незайманих пралісах в оточенні гордості України – Карпатських гір. Хоч курорту на п’яти наступає гірськолижний велет – комплекс „Буковель”, Ворохта й далі залишається одним з основних туристичних і спортивних центрів з підготовки українських спортсменів зі стрибків з трампліна, біатлону, лижних гонок. У цьому невеликому селищі функціонують високоякісні трампліни і канатно-крісельні дороги, підйомники. Відпочинок у Ворохті корисний передусім своїм цілющим повітрям, кришталево чистими джерелами, що дарують людям бадьорість і здоров’я.
За легендою, назва селища бере початок у ХVІІ столітті, коли тут оселився втікач з царської армії – солдат на прізвище Ворохта. Горяни полюбили його за мудрість, і після смерті назвали селище на його честь. А вже з кінця ХІХ століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр. У 30-х роках минулого століття тут будують кілька пансіонатів для багатих туристів з тодішньої Польщі, куди входила Галичина, а в 1957 році відкривають гірськолижну школу.

Сьогодні ж Ворохта є одним з основних центрів туризму Прикарпаття  як влітку, так і взимку. Краса зелених гір, стрімкі потоки з гучними водоспадами, гостинність гуцулів – все це вабить щороку десятки тисяч туристів. Для аматорів лижного спорту тут є кілька підйомників: біля бази „Авангард” – 300-метровий бугельний і двокілометровий крісельний; на Маковиці – 250-метровий бугельний. Під час зимового сезону встановлюють ще два стометрових підйомники.
У селищі знаходиться пам’ятка дерев’яної гуцульської архітектури XVIII століття – церква Різдва Богородиці. Цікавим об’єктом є й арочні залізничні мости (віадуки), зведені тут у XIX столітті, за часів Австро-Угорщини.
Як бачимо, історія гірськолижного курорту багата і цікава. Нещодавно у Ворохті відкрили історико-краєзнавчий музей. Серед його експонатів унікальні світлини першої половини XX століття, раритетні книги про Гуцульщину, вартісні художні альбоми, видання повоєнного періоду з діаспори, предмети гуцульського вжитку тощо.
Засновник історико-краєзнавчого музею Мирослав Нагірний також презентував свій буклет „Ворохта в персоналіях”, до якого увійшли розповіді про визначні постаті, які в різний час мали відношення до Ворохти. Серед них: С. Федак – державний секретар ЗУНР та УНР, С. Салик – публіцист, автор творів для дітей, співзасновник пластового куреня „Велике плем’я лісових чортів”, визначний меценат, спонсор М. Ломацького – автора близько двадцяти книг про Гуцульщину, директора Ворохтянської школи до 1944 року.
Кілька слів про 29-річного Мирослава Нагірного, корінного ворохтянця, випускника історичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Наприкінці 2005 року він став переможцем конкурсу та отримав грант Президента України для обдарованої молоді – 75 тисяч гривень, які використовує на розвиток музею.
За словами міського голови Яремчі Миколи Палійчука (Ворохта адміністративно підпорядковується Яремчанській міській раді), створення історико-краєзнавчого музею – це частина надзвичайно важливого руху у напрямку відновлення культурно-просвітницької спадщини краю, позаяк без минулого немає майбутнього.
Іван ДМИТРІВ,
Івано-Франківська область

• Нравится
•