Багатодітне Липне з духовим оркестром

Село Липне Ківерцівського району Волині розташоване в глибині поліських лісів. Звідси до Рівного ближче, ніж до Луцька. Навіть ходить маршрутка Липне-Рівне. У селі 470 дворів, майже дві тисячі жителів, 84 сім’ї мають статус багатодітних, а 110 отримують державну соціальну допомогу.
Вперше Липне згадується у писемних джерелах 1570 року, хоча археологічні знахідки свідчать, що у цій місцевості люди жили дуже давно. Є цікава легенда про походження назви села, яка пов’язана з татарськими набігами на українські землі.

Культура тримається на Гусаках

– Люди у нашому селі дуже працьовиті, – розпочала розмову сільський голова Любов Лазарівна Громик. – У нас ще збереглося господарство – СГВК імені Шевченка, яке спеціалізується на вирощуванні зернових та м’ясо-молочному тваринництві, на фермах утримують 800 голів худоби, наші поля не заростають бур’янами. За останні 10-15 років наші жителі збудували нові капітальні будинки. Село росте, розвивається, народжуються дітки. Навіть у новорічну ніч у Ківерцівському пологовому будинку жителька саме нашого села, Надія Лисюк, народила дівчинку Аліну.
Липне – одне з небагатьох по-ліських сіл, де народжується більше жителів, ніж помирає.
Під час нашої розмови Любов Лазарівна наголосила, що потрібно обов’язково написати про сільську амбулаторію:
– У нас прекрасні медики, зокрема фельдшер Ганна Михайлівна Громик.
На моє запитання, чому скрізь Громики, сільський голова пояснила – у них дуже поширене це прізвище. Її дівоче – Громик, чоловікове також.
– Громик вийшла заміж за Громика, – усміхається жінка. – Ще напишіть про нашу акушерку Валентину Іванівну Гусак. До райцентру далеко – 65 кілометрів, то їй не раз доводилося приймати пологи в селі. Лікаря свого, на жаль, у нас немає, але дуже хотілося б мати.
А культурний рівень, за словами моєї співрозмовниці, в селі підтримують три брати Гусаки. Всі вони – музиканти, і в Липному є свій духовий оркестр та інструменти. У будинку культури кожної суботи та неділі – дискотеки, до свят – концерти та вечори. Напередодні минулорічних парламентських виборів Народна партія Литвина подарувала їм музичний центр з караоке.
– Найбільша проблема для нас – безробіття, – бідкається голова. – Не вистачає робочих місць, адже у нас немає ніякого виробництва. Раніше у господарстві працювало триста людей, а зараз лише сто п’ятдесят. Тому змушені наші чоловіки їхати у пошуках заробітку на будови в Луцьк, Київ, на сезонні роботи. Це найболючіша проблема: люди хочуть працювати, але немає до чого прикласти рук. Думаєте, їхали б наші односельчани десь світ за очі?

Триста гостей  на сільському весіллі

 Ще одне питання, яке потребує вирішення, – дорога. Адже нормальне асфальтоване покриття тільки почали робити. Вже проклали три з половиною кілометри перед селом, і цього року заплановано ще шість. 
У Липненській школі 370 учнів, нині – 35 випускників. Тут є свій краєзнавчий музей, який заснувала вчителька Марія Олексіївна Савчук.
– У нас дуже сильний педагогічний колектив, – підкреслила Любов Лазарівна. – І це не просто слова, адже якість вчительської роботи постійно підтверджується життям. Судіть самі – щороку липненські випускники після закінчення нашої сільської школи вступають до вузів Луцька, Рівного та інших міст. Троє хлопців з нашого села вчаться в духовній семінарії. А наш односельчанин, в миру – Валентин Бубнюк, 1978 року народження, став наймолодшим в Україні архієпископом. Зараз служить у Полтаві.
Місцева молодь ходить до церкви – старовинний Свято-Михайлівський храм УПЦ Київського патріархату, а ще – в молитовний будинок християн віри євангельської. Протестантська община існує в Липному з 1925 року.
– І що характерно, дві церковні громади живуть дуже дружно, – зазначила голова, – допомагають одна одній і в радості, і в горі, адже всі ми християни. У нас немає такого поділу, як буває в інших селах. Я сама в церковному хорі співаю.
 У цьому поліському селі багато молоді, тут минулого року справили п’ятнадцять весіль і народилося двадцять п’ять діток.
– Весілля у нас роблять великі, – розповідає пані Люба, – запрошують триста і більше гостей, адже половина жителів між собою – родичі. І славляться весільні господині, які вміють готувати: Марія Василівна Лисюк, Лідія Миколаївна Переходько, Надія Григорівна Піддубна. Та що там говорити, кожна жінка в селі – добра господиня. 
У Липному пишаються своїми видатними земляками, серед них декан філологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки Юрій Васильович Громик, заступник міського голови Рівного Світлана Кирилівна Богатирчук-Кривко.
  Кость ГАРБАРЧУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•