Захотів вчитися українською – побили до струсу мозку
Українська мова бере початок з глибини віків. Вона відображає народну мудрість, досвід, сподівання і мрії людей, красу душі та характер українців. Вона об’єднує наших сучасників і предків у велику родину – український народ. Від утисків і приниження її боронили українські козаки, вчені-просвітителі, митці слова і діячі культури. У різні часи вони йшли за неї у в’язниці, концтабори і на смерть, бо усвідомлювали, що без мови нема народу.
Прикро, що за роки нашої незалежності українська мова так і не стала повноцінною державною, а є предметом торгів, проти неї ведеться жорстока цинічна війна. Інакше як можна пояснити той факт, що студент Луганського національного університету імені Даля Сергій Мельничук наприкінці минулого року в суді відстоював своє право навчатися рідною українською мовою. Після цього на місцевому телеканалі УРТА відбулися дебати між Мельничуком і “регіоналом” Арсеном Клінчаєвим, під час яких здоровань-депутат міської ради так побив студента, що той отримав струс мозку. Та ще й колеги Клінчаєва звернулися до прокурора області з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності Мельничука за те, що він спровокував бійку на міжнаціональному грунті.
А в місті залізничників Ковелі за ініціативою Партії регіонів та представників Московського патріархату була проведена конференція на підтримку канонічного православ’я “Духовна безпека України”, після якої відбулася виставка-продаж російськомовної духовної літератури.
Союз українок шанобливо ставиться до всіх віросповідань. У кожного своя дорога до Бога. Велике досягнення незалежної України у тому, що влада не переслідує її громадян за приналежність до тої чи іншої конфесії. Але ми висловлюємо супротив тим, хто піддає нарузі, топче найвище духовне національне досягнення – рідну українську мову.
Час уже нам, українцям, перестати слухати вигадку, нібито наша мова не священна і не достойна того, щоб нею молитися Богові, а придатна тільки для побутового вжитку. Кожен народ, який поважає себе і свою мову, повинен вживати її не тільки для розмов між собою, а й для освячення нею своєї душі і славлення Бога. Минула сумна пора московського релігійного поневолення українського народу, коли йому заборонялося молитися рідною мовою.
Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її, як сестру, як матір, як власних дітей.
Марія РЕЙКіНА,
голова Рожищенської районної організації Союзу українок,
Волинська область
| Comments: |
