Чи знайдеться… совість і правда?
Через вашу газету хочу знайти правду. Моя дочка Тетяна вийшла заміж у Київську область. Але, не проживши там і року, загинула в ДТП. Це сталося 15 жовтня 2005 року близько 18-ї години в селі Нова Гребля Бородянського району Київської області. Зіштовхнулися автомобілі ГАЗ-21 д/н 654-14КХ, яким керував Микола Самусенко, та ЗАЗ-968М, д/н К97-14РВ, яким керував зять Василь Власенко з моєю дочкою Тетяною Степанівною. Машини так зіткнулися, що дочка загинула на місці, зять з переломами потрапив у лікарню, а Самусенко з двома своїми друзями з місця пригоди втік, не надавши найменшої допомоги. Можливо, дочка ще жила б… Трагедія сталася в суботу, а нам на Рівненщину дали знати в неділю о 10-й годині ранку. Ми найняли машину, щоб забрати тіло додому, оскільки дочка там мало прожила.
Слідство начебто і розпочалося, триває й досі, але ніхто нас не викликає, нікому ми не потрібні зі своєю бідою. А ця кримінальна справа передається вже, може, п’ятому слідчому. І у них одна відповідь: мало свідків. А які потрібні свідки? Дочка була ще молода, тільки 22 роки. Я так і не знаю, хто винен у цьому ДТП. Ці “шоферики” розгулюють, навіть зять – і той відцурався, не хоче з нами спілкуватися, бо кому потрібні такі згорьовані люди? Мій чоловік ледве пережив смерть дочки. Тепер його треба доглядати. А я, мати, терпіла, чекала, думала, що у Самусенка прокинеться совість…
Марія РИЩИКОВЕЦЬ,
с. Хіночі,
Володимирецький район,
Рівненська область
| Comments: |
