«Голову» Жванецького знайшов на… смітнику
Просто дивовижні витвори мистецтва інколи підкидає нам матінка-природа. Треба лише вміти їх розгледіти. Ось вже 15 років це успішно робить лучанин, кандидат медичних наук, доцент кафедри валеології та безпеки життєдіяльності Волинського державного університету Святослав Борцевич. Він збирає колекцію фігурок з коренів дерев.
Перше враження від його колекції – потрапила у казковий мініатюрний ліс. Здалеку всі фігурки здаються покрученими дерев’яками, зате коли підходиш ближче… Цурпалки перетворюються на тварин, людей і навіть містичних істот.
– Я дуже люблю природу, – каже Святослав Володимирович. – А від дерева йде величезний енергетичний заряд. Натрапивши на якусь фігурку, я не вистругую з поліна Буратіно, а лише відчищаю гнилі місця, інакше деревина розсиплеться, де-не-де знімаю кору і, що дуже рідко, підправляю очі, пальці, жіночі груди. Решта, наприклад, колір і блиск фігурок – це все надбання природи.
І дійсно, як доскіпливо я не розглядала колекцію – не знайшла експонатів з доклеєними, вирізаними чи виструганими деталями. А ще, як зізнався Святослав Володимирович, він не бере того, що не стоятиме, так би мовити, на своїх двох. Можливо, тому всі фігурки виглядають як живі. Он орел розправив крила, а злий кальмар розпластав свої щупальця. Поряд чорт з хвостом і копитами, має вигляд такого собі розбишаки: скрутив дулю і всім її тиче. А он вражає наповал фігурка, яку мій співрозмовник назвав “пісяючим хлопчиком”. Каже, що знайшов його випадково, збираючи гриби. У тому лісі удача усміхнулася Святославу Володимировичу аж двічі, бо згодом наштовхнувся на дерев’яку, один в один схожу на архангела Михаїла: в довгому вбранні, з крилами, де навіть пір’ячко стирчить, з мечем і щитом. Є тут і “літаюча” корова, і триголовий песик, і навіть корінець, схожий на обличчя відомого сатирика Жванецького. Цей «експонат» випадково знайшов біля смітника. До речі, Святослав Борцевич має на меті незабаром цей дружній “шарж” природи подарувати самому сатирику.
Всі експонати не описати, адже їх більше 40. Деякі мій співрозмовник носить на пари і показує студентам. Як, наприклад, дві фігурки дівчат. Одна дуже витончена і гарна, сидить на своєму довгому волоссі, а друга, як смерть: вирячені очі, відкритий рот, а сама – ніби на ній чорти горох молотили. От, сміється Святослав Володимирович, точно такою виглядатиме та дівка, яка палитиме.
Мирослава КОСЬМІНА,
м. Луцьк
| Comments: |
