Зіпсувалася погода… в носі,
Осінь багата не тільки на врожаї, а й на… “кахи”, “апчхи”… Нежить нібито звичайна хвороба. Як жартують у народі, якщо лікувати – пройде за тиждень, а якщо ні – затягнеться на сім днів. Але не все так просто. Останнім часом багато людей скаржаться на ускладнення, спричинені нежитем: лікарі називають їх синуситами, тобто запаленнями приносових пазух, ми ж у побуті – гайморитами. А от дізнатися усе про цю хворобу нам допоміг лікар вищої категорії, завідувач отоларингологічного відділення Луцької міської клінічної лікарні Петро Макарчук.
«Провітрюємо» приносові пазухи
Голова, як баняк чавунний, голос гугнявий, ніс закладений, підвищена температура – поки що це лише симптоми вірусної інфекції. Але якщо до них “не прислухатися” і занедбати – нежить загрожує перейти у гайморит.
Наш ніс відіграє величезну захисну функцію для організму: він очищує, зволожує, зігріває. Має для цього аж чотири пари приносових пазух, які сполучені спеціальними отворами з порожниною носа. Якщо людина здорова, ніс дихає, значить, пазухи “провітрюються”. Коли ж наш організм атакує вірус, ці отвори набрякають і звужуються (це те саме, що наглухо закрити і не провітрювати кімнати). Відповідно, секрет (гноєтворні мікроби) не має виходу з пазух, тому застоюється і гниє. Тобто починається запалення. Залежно від того, які пазухи запалилися, розрізняють різні види синуситів: фронтит, гайморит, етмоїдит, сфеноїдит. Різниці між ними майже немає, окрім, звичайно, роз-міщення, лікуються однаково. Просто найчастіше уражаються саме гайморові пазухи.
Як пояснив Петро Григорович, перше правило хворого нежитем – стежити за тим, щоб ніс завжди дихав. Користуватися, але не більше п’яти днів, судинозвужуючими краплями. Кликати на допомогу народні засоби. Адже чим більше часу ніс закладений, тим швидше може виникнути гнійне запалення гайморових пазух.
Якщо людина бачить, що протягом тижня ніяких змін у кращий бік немає, при нахилі тулуба вперед відчувається головний біль, температура невисока, але стійка, закладений ніс – є привід занепокоїтися. Хоча гайморові пазухи знаходяться під очима, не обов’язково при їх гострому запаленні болітиме саме там. Головний біль може бути і в ділянці лоба, можуть боліти скроні, перенісся і навіть потилиця. Але все ж діагноз “гайморит” може встановити лише лікар.
Боятися проколу чи ні?
Дуже часто чула застороги від знайомих: ні в якому разі не погоджуватися робити прокол. Мовляв, зробиш пункцію хоч один раз – будеш робити її все життя. Отже, чи варто боятися цієї процедури?
– Прокол – це механічне видалення гною з пазухи, – пояснює Петро Макарчук. – Якщо у людини сильний головний біль, висока температура, погане самопочуття – без нього не обійтися, інакше може статися біда. До того ж, прокол вважається найефективнішим методом лікування гаймориту. Як правило, за кілька днів людина повністю одужує. На майбутнє він аж ніяк не впливає. Так, гайморити можуть повторюватися скільки завгодно, але якщо наступного разу людина швидко зорієнтується, хворобу не затягуватиме, почне лікування – без проколу можна обійтися.
Найбільш грізне ускладнення, яке може дати непролікований гайморит, – це запалення оболонки мозку: менінгіт, арахноїдит, енцефаліт. Радує те, що кількість таких захворювань останнім часом суттєво зменшилася. Натомість дуже часто гайморит дає ускладнення на вуха та… очі. А це набряк повік, випинання ока з очниці, гнійне запалення навколо ока – подекуди такі ускладнення вимагають хірургічного втручання. Адже гайморова пазуха є “сусідом” ока через стінку.
Природний антибіотик – цибуля
Також треба пам’ятати і про те, що недостатньо ефективно пролікований гайморит має здатність перейти у хронічний. Нібито хворий одужує: температура спала, носове дихання відновилося, лише залишилися якісь невеликі виділення, але достатньо одного переохолодження, і пазухи можуть запалитися вже з перших днів. Тому дуже важливо докласти усіх зусиль і остаточно “знешкодити” хворобу ще першого разу. Звичайно, окрім призначених лікарем антибіотиків і препаратів, які покращують відходження секрету з пазух, можна звернутися і до народної медицини. Наприклад, використовувати протизапальні властивості трав чи природний антибіотик цибулі. Щоправда, про їхню ефективність можна судити лише в індивідуальному випадку.
Чому так буває: одна людина може все життя прожити і жодного разу не мати клопоту з гайморитом, а інша тільки кілька разів чхнула – і “наша пісня гарна-нова – починаєм її знову”? Виявляється, як пояснив нам Петро Григорович, у всьому винні структурно-анатомічні зміни в носі таких людей (про них, до речі, хворі можуть і не здогадуватися), які сприяють виникненню і повторенню гайморитів. Наприклад, викривлення носової переділки, гіпертрофія слизової оболонки в носі, поліпозні зміни тощо. І якщо людина помічає, що у неї з якогось дива закладає ніс, бувають часті нежиті – час звернутися в лікарню. Завдяки наявній у міській лікарні апаратурі для проведення ендоскопії (внутрішнє обстеження носа) можна зафіксувати не лише якісь анатомічні відхилення у носі, а й перші прояви запалення пазух. Точна діагностика навіть дає можливість провести мікрохірургічні втручання.
Мирослава КОСЬМІНА,
м. Луцьк
| Comments: |
