Лобуряки бісяться з жиру чи – дурості?
Ще не відшуміла історія про шокуючий відеоролик зі сценами насильства в одній з елітних шкіл у Чернівцях, як зовсім схожий випадок виплив на Волині, у місті залізничників Ковелі. Тут учні одинадцятого класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 імені Лесі Українки збиткувалися над школярем, хворим на дитячий церебральний параліч. Усе знімали на фотокамеру мобільника – оформили (а навчалися у класі з інформаційно-комп’ютерним профілем) 16 цинічних сюжетів! Жертві вдалося роздобути диск із записом “серіалу”.
Мама знайшла заяву в міліцію у... щоденнику сина
Ця історія розпочалася майже рік тому. Принаймні на одному з відеороликів зухвалих неповнолітніх ковельських “режисерів” присутня саме дата кінця грудня 2005 року. Як виявилося, майданчиком для зйомок стали стіни навчального закладу та шкільне подвір’я, глядачами ж, а відтак і мимовільними співучасниками, – усі однокласники. Чому ніхто не вступився за дитину, яка й так певною мірою обділена природою? На це питання відповіді ніхто так і не знайде.
Приниження, синці, нервові зриви – лише дещиця з пережитого кошмару. Володимир вирішив дати відсіч кривдникам сам – написати заяву у міліцію. Про наміри повідомив класному керівникові Ірині Лящук.
– Володя сказав, що хоче написати заяву в міліцію, бо його тузали однокласники, – розповідає Ірина Федорівна. – Я викликала Діму, на якого поскаржився Вова. Ми серйозно з ним поговорили, розклали усю делікатну ситуацію, як кажуть, по поличках. Діма пообіцяв більше його не зачіпати. Про те, що це вже було не вперше і та шарпанина продовжується майже рік, тим більше, про диск із сюжетами, я нічого не знала. Якби Володя відверто розповів мені усе...
Але хлопець не розповів. Ні вчителю, ні мамі. Дивно, не зізнався по-чоловічому навіть татові, який працює... правоохоронцем.
Кажуть, розплата не забарилася – за відвертість з класним керівником Володя знову поплатився. Він не витримав і таки написав заяву у міліцію! Правда, віднести її не встиг – аркуш паперу зі страшними подробицями випадково знайшла мама.
– Він у мене відвідує на фізкультурі спецгрупу, – ділиться своїми переживаннями Мирослава Анатоліївна. – Того дня я принесла довідку від лікаря й вирішила покласти у щоденник, щоб не зім’ялася, не порвалася – хай віддасть вчителю. А там побачила конвертик. Знаєте, мамина цікавість взяла гору: кому ж це мій син листа написав? Відкрила, а там... заява в міліцію. Читаю: “Начальнику міліції заява від учня такого-то класу, такої-то школи. Прошу допомогти мені у зв’язку з тим, що з мене у школі знущаються, принижують. Мамі боюся сказати, бо вона хворіє, а татові не кажу, бо він працює в міліції, і я не хочу, щоб він нашкодив. Прошу, аби ви мені допомогли”. Я була шокована, коли Володя прийшов додому, все розповів і показав отой диск (йому зробив копію тих кадрів один однокласник).
«Шугай Вову-1»
На моніторі мама побачила страшні сюжети з участю хворого сина: там сніжками його закидають, там в кутку притискають. Поряд – обличчя кривдників. Серце, здавалося, вискочить з грудей від неймовірного болю за свою дитину. Вона віднесла диск-компромат директору школи.
– Це важко усвідомити – Володя став мішенню для своїх однокласників, – зізнається директор школи, у якій трапилася НП, Галина Іванівна Власюк. – Вони зняли на відеокамери своїх телефонів десь 16 сюжетів по 20-30 секунд, і поназивали їх – “Шугай Вову-1”, “Бій у темряві” й ще всяко, уже всіх назв і не пригадаю. Хлопця лякали, шарпали за одяг – словом, глумилися. Але не били, не копали. Пам’ятаю перелякані очі в кадрі... Про те, що трапилося, я дізналася лише тоді, коли до мене прийшла мама Володі. І класному керівнику, і заступнику директора з виховної роботи оголошено догани.
Ситуація у школі стала надзвичайно напруженою. За кілька днів про НП загуло усе місто, почула область. Жорстокість підлітків сколихнула громадськість.
– Учні настільки знущалися над Володею, і щоб цього не побачив класний керівник – це нереально, – плаче мама скривдженого хлопця. – Про те, що однокласниці жуйку до волосся хтось приліпив – сказали, а про те, що над моєю дитиною збиткувалися цілий рік, – усі промовчали. Спочатку мій чоловік був настроєний категорично – мовляв, хай цим займається прокуратура. Але потім ми порадилися з різними людьми й вирішили не писати заяву. Я впевнена, що в інших школах міста, області, України є те саме. Мабуть, досить того, що про цей шокуючий випадок дізнаються і, можливо, він стане пересторогою для інших, втримає когось від подібного кроку. Хоча... Нам досі телефонують якісь діти, кажуть в слухавку різну гидоту.
Перед Володею вибачилися. Одна мама навіть впала навколішки, аби суворо не карали її сина-бешкетника. Вони ж – випускники, за кілька місяців – вступні екзамени у вузи. Володя висунув єдину вимогу – він категорично відмовився навчатися зі своїми кривдниками в одному класі. Батьки “кіноаматорів” Дмитра, Михайла та Ігоря, щоб уникнути продовження конфлікту, взагалі забрали своїх дітей з цієї школи і перевели в інші навчальні заклади Ковеля. А ще зовсім недавно саме цей клас вважався зразковим у школі і кілька років поспіль мав титул «Клас року».
Я попросила прокоментувати ситуацію начальника управління освіти Ковельського міськвиконкому Віктора Васильовича БИЧКОВСЬКОГО.
– Сьогодні це питання мені болить не тільки як начальникові, а й як колишньому директору школи, як батькові, – сказав він. – Розумію, що жоден навчальний заклад не застрахований від подібного, тому не готовий дати універсальний “рецепт”, який би запобіг появі нових прикрих випадків. Найдужче, що здивувало мене, – мета підлітків. Вони так і не спромоглися достеменно пояснити, навіщо так жорстоко глузували над однокласником. Сказали, що то так, “по приколу”. А ще не вкладається у голові, чому учні в класі не відреагували на ці випадки? Де ж тоді милосердя, співчуття? Не дай, Боже, щоб хтось подібне на собі відчув. Висновки будемо робити.
А ще педагоги зізналися, що тепер клас дуже змінився, учні стали якісь замкнуті. Сподіваються, випускники нарешті усвідомили, що накоїли.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
| Comments: |
