Зачитуються детективами та «змітають» з поличок «Кобзаря»

Світле приміщення, стелажі до стелі і різнобарв’я книг. Бачу “Кобзаря” у кількох варіантах, величезну кількість творів Донцової, а там он “Гаррі Поттер” з ультрамодним Коельйо виглядають. А що вже абеток та книжечок для малят – аж очі розбігаються! Чекаючи, поки звільниться продавець, й собі дещо підібрала, зазначивши, що ціни тут таки нижчі за міські.
Марія Степанівна Леус охоче розпо-відає, що магазин працює вже три роки. Питаю, чи важко йшли на ринок?
– Важко було, бо люди не знали про існування такого магазину, – каже Марія Степанівна. – По-друге, три роки тому, як не крути, а жили гірше. Та й ми теж поняття не мали, що хоче покупець, і абсолютно не знали книжкового асортименту. Але тепер маємо не менше трьох тисяч гривень виторгу. Взимку більше: чотири, а то й п’ять тисяч.
– Демидівщина так любить читати? Цікаво, а що саме?
– Звичайно ж, детективи: Донцової, Шилової. Розкуповують Коельйо, історичні романи, а також просто величезний попит на “Кобзаря” Шевченка. Так, ми й самі дивуємся, коли сивочолі бабусі  питають “того Кобзара”. “От, – розповідають деякі, – колись у мене був, та й загубився. А так хочеться знову перечитати”.
Книжковий магазин, сам того не знаючи, запровадив у районі модну течію: тепер демидівчани один одному на дні народження дарують книжки! А діти тут просто “пасуться”: менші за “пригодами” біжать, старші до вступу готуються. Купують останні новинки, скажімо, по біології, географії. Дехто замовляє книги. Є тут, як і в бібліотеці, постійні клієнти. Марія Степанівна згадала двох жіночок, які у день зарплати обов’язково заходять в магазин по новинки, і вельми тішаться, що у них вдома є книжки.
Зустрівшись з директором магазину Оксаною Бондар, намагалася дізнатися, кому дякувати за те, що з’явилася  книгарня. Виявляється, ця ідея виникла у Рівненській кооперації гуртово-роздрібного об’єднання (раніше – облспоживспілка). Як розповіла Оксана Миколаївна, колишній демидівський універмаг довго стояв пусткою, аж поки його не перетворили у  цей “пізнавальний” магазин.
– Можливо, маєте якісь плани?
– Звичайно, маленькі відділи магазину відкриватимемо і в селах.

Цікаво було б почути думку волинського спеціаліста. Як йдуть справи з книготоргівлею  у наших районних центрах і чи не пора вже переймати подібний досвід? За коментарем ми звернулися до директора Волинської обласної друкарні Дмитра ГОЛОВЕНКА:
– Мушу зізнатися, але у Волинських районних центрах так серйозно книготоргівлею майже ніхто не займається. Щоправда, залишилося кілька магазинів від старої системи книгопостачання, але вони тримаються на поверхні лише завдяки ентузіазму продавців і справжніх любителів чтива. Тож рівняни попереду. Їхнє гуртово-роздрібне об’єднання – ініціатор створення відразу оптової книгарні. Нам до такого ще далеко. Думаю, лише через рік у наших районах можна буде побачити книжкові магазинчики чи хоча б кіоски.