Як шахраї на похоронах заробили

Тьотю Соню після перегляду мексиканського серіалу стали називати Мамою Чолі. Вона до всіх ішла з добром. Хоча будинок багатоповерховий, а люди між собою тепер не дуже спілкуються, проте нинішня “мода” цієї жінки не стосувалася.
Вона все про всіх знала, і кому вкрай необхідна допомога – тут як тут. Дитину побавить, поки молода мама-студентка екзамени складає, а бабуся в Італії гроші заробляє, і їсти принесе та субсидію допоможе оформити самотній сусідці. Якщо батьки-бізнесмени по товар їдуть, а доньок-школярок не мають кому поручити, то вона й додому дітей забере. Хоча й на пенсії, але роботи має вдосталь, спокій їй лише сниться.
Свої сини та внуки далеко, то чужими тішиться й допомагає, чим тільки може. Не раз чула від близьких: “Воно тобі треба?”
***
Коли по будинку із самого ранку пройшлися два молодики, які представилися племінниками тітки Соні, що мешкали в селі й приїхали, бо сповістили їм страшну звістку про її смерть, то більшість пропонувала свою допомогу в організації похорону. Люди жалкували, що така чуйна жінка раптово пішла з життя. Гроші в господарів миттєво знаходилися під рукою та осідали в кишенях хлопців.
Ледь оговтавшись від стресу, сусідки тьоті Соні пішли пропонувати свою поміч. Діти ж бо далеко. Давно відомо, що добрий сусід – найближчий родич. Проте двері в квартиру були замкнені. Це насторожило жінок, і вони несміливо постукали. Поки розмірковували, що робити, почулися знайомі кроки, й на порозі з’явилася заклопотана тітка Соня. Жінки аж зблідли від переляку, але виду не подали. Вдягнена у свою незмінну чорну шубу та улюблену пухову хустку тьотя Соня повідомила, що так рано виходить з дому, бо їй сказали, що Гнатович помер. Гроші на вінок здала, а можливо, щось допомогти треба.
На щастя, Гнатович живе в шахтарському місті й досі. Молодики-гастролери зуміли нажитися на чужій довірливості.

• Нравится
•