Шаман відганяє біду!
Зовні Віктор Іванович Киштєєв, колишній водій, нічим не відрізняється від інших. Мати у нього була справжньою шаманкою, і від неї він багато перейняв, але довго приховував свої можливості. І не він один. В радянські часи шаманство було заборонене.
Зараз, коли шаманізм почав відроджуватися, в Хакасії не залишилось жодного посвяченого шамана. Нещодавно померла найстаріша представниця цієї “професії” – баба Сарго, та й вона не була посвяченою. Інших людей лікувала, а сама все життя мучилася, бо народилася у несприятливий час – у 1924 році. Більшовики ополчились на ре-лігію, і головний дух Адам-хан відвернувся від людей.
У молоді роки Сарго захво-ріла шаманською хворобою. Духи самі вибирають людину з особливим складом психіки. Сарго лежала в жару, почались видіння: зібралися навколо неї інші з ведмежими, вовчими і пташиними головами. Вони буквально виварювали Сарго, відділяючи м’ясо від кісток. Виявляється, це стандартна галюцинація у тих, хто захворів шаманізмом.
Так от: кістки, після того, як з них знімуть м’ясо, складають заново і рахують. Якщо виявляється зайва – “хворого” посвячують в шамани. Тобто відводять до Адам-хана, а той призначає в помічники людині від одного до сорока духів, залежно від сили шамана. Самі по собі люди не лікують, не передбачають, нікому не допомагають, вони діють тільки через духів, які після призначення повинні слухатися нового господаря.
Сьогодні в Хакасії здійснюють обряди три типи шаманів. По-перше – спадкові, коли дід передає сину або внуку своїх духів, і вони продовжують вірно служити новим поколінням. По-друге, ті, кого призвали самі духи, тобто які перехворіли шаманською хворобою. По-третє – найслабші – вони намагаються опанувати шаманську практику власним розумом і користуються бродячими духами, у яких немає господаря. Слабкий шаман – заручник духа. Захоче той – виконає прохання людини, захоче – ні. Ніяких зобов’язань. Неошаманісти прагнуть пройти обряд посвячення, постати перед Адам-ханом. Але поки що у них це не виходить.
У Салбикській долині (вона ж долина Царів) до нашої ери ховали вождів. Дві з половиною тисячі років тому тут були піраміди висотою до 32 метрів.
Долина Царів відкривається воротами – їх символізують два древні камені. Для шаманів це святе місце, саме тут вони найчастіше проводять обряд очищення, тобто оновлюють енергію людини, бо біля воріт проходить тектонічний розлом – і відбувається великий викид енергії.
Ритуал оновлення енергії відбувався так:
Шаман Віктор Іванович запалив вогнище, а поруч, щоб відігріти, оживити, поставив бубен. Його помічник також готувався до священнодійства. Різав на шматочки ковбасу і хліб, кидаючи їх то у вогонь, то у степ. Складав у горщечки ялівець і чебрець. Траву підпалили, і стали відганяти від нас всі минулі та майбутні біди. Шаман протяжно і монотонно скликав духів.
Останній етап – одягання шамана: спідниця зі шкіряною бахромою, довгий шарф, куртка з багатьма незрозумілими символами і головний убір, який повністю закриває обличчя.
Потім він наказав усім ходити навколо вогнища, а бубен гримів, як набат, дим виїдав очі. Потім нас провели через ворота і наказали кожному йти шукати свою дорогу.
– Казати я нічого не буду, просто подивіться
У молоді роки Сарго захво-ріла шаманською хворобою. Духи самі вибирають людину з особливим складом психіки. Сарго лежала в жару, почались видіння: зібралися навколо неї інші з ведмежими, вовчими і пташиними головами. Вони буквально виварювали Сарго, відділяючи м’ясо від кісток. Виявляється, це стандартна галюцинація у тих, хто захворів шаманізмом.
Так от: кістки, після того, як з них знімуть м’ясо, складають заново і рахують. Якщо виявляється зайва – “хворого” посвячують в шамани. Тобто відводять до Адам-хана, а той призначає в помічники людині від одного до сорока духів, залежно від сили шамана. Самі по собі люди не лікують, не передбачають, нікому не допомагають, вони діють тільки через духів, які після призначення повинні слухатися нового господаря.
Сьогодні в Хакасії здійснюють обряди три типи шаманів. По-перше – спадкові, коли дід передає сину або внуку своїх духів, і вони продовжують вірно служити новим поколінням. По-друге, ті, кого призвали самі духи, тобто які перехворіли шаманською хворобою. По-третє – найслабші – вони намагаються опанувати шаманську практику власним розумом і користуються бродячими духами, у яких немає господаря. Слабкий шаман – заручник духа. Захоче той – виконає прохання людини, захоче – ні. Ніяких зобов’язань. Неошаманісти прагнуть пройти обряд посвячення, постати перед Адам-ханом. Але поки що у них це не виходить.
У Салбикській долині (вона ж долина Царів) до нашої ери ховали вождів. Дві з половиною тисячі років тому тут були піраміди висотою до 32 метрів.
Долина Царів відкривається воротами – їх символізують два древні камені. Для шаманів це святе місце, саме тут вони найчастіше проводять обряд очищення, тобто оновлюють енергію людини, бо біля воріт проходить тектонічний розлом – і відбувається великий викид енергії.
Ритуал оновлення енергії відбувався так:
Шаман Віктор Іванович запалив вогнище, а поруч, щоб відігріти, оживити, поставив бубен. Його помічник також готувався до священнодійства. Різав на шматочки ковбасу і хліб, кидаючи їх то у вогонь, то у степ. Складав у горщечки ялівець і чебрець. Траву підпалили, і стали відганяти від нас всі минулі та майбутні біди. Шаман протяжно і монотонно скликав духів.
Останній етап – одягання шамана: спідниця зі шкіряною бахромою, довгий шарф, куртка з багатьма незрозумілими символами і головний убір, який повністю закриває обличчя.
Потім він наказав усім ходити навколо вогнища, а бубен гримів, як набат, дим виїдав очі. Потім нас провели через ворота і наказали кожному йти шукати свою дорогу.
– Казати я нічого не буду, просто подивіться
| Comments: |
