Дубенські підприємці подарували дітям… школу

Початкова школа у селі Панталія Дубенського району за свої  80 років настільки зістарилася, що продовжувати тут навчання стало просто небезпечно. Виникла проблема: де навчатимуться 20 юних панталійців. На спорудження нового приміщення потрібно 400 тисяч гривень, яких відшукати у бюджеті практично неможливо. Розглядалася можливість капітального ремонту „старого” приміщення, але ветхість через декілька років неодмінно проявить себе. Як варіант, порушувалося питання і про переведення панталійської дітвори на навчання у Дубно. Але несподівано для усіх з’явився вихід – одна з дубенських родин, маючи у селі новий житловий будинок, заявила: „Забирайте його під школу”.

– Я не приховую того, що школа для сільської ради була головним болем, – зізнається Привільненський сільський голова Юрій Момотюк. – Років шість тому  уже ставилося питання про її закриття, але щоразу „підлампічували”. Найтривожніший момент виник, коли обвалилася частина стелі в одній з кімнат. Добре, що ніхто від цього не постраждав. Довелося підперти стелю двома залізними стовпами. А від того, що дубенська родина Шегерів запропонувала під школу власний будинок, в обмін забравши стару школу, яку хоче знести і на цьому місці звести торгову точку, Панталія лише виграє. У нас буде нова школа, в сільраду надходитимуть додаткові податки. Більше того, Шегери взяли на себе зобов’язання  бути для навчального закладу меценатами.
Зрештою, що стосується меценатства, то воно уже проявилося. На прохання сільської ради окремі організації надали техніку, матеріали для асфальтування пришкільного майданчика. Напередодні нового навчального року у поті чола довелося попрацювати і вчительському колективу.
– Підготовка до першого вересня стала справжньою народною толокою, – розповідає завідувачка школи Наталія Влащук. – Працювали тут ми цілими сім’ями, хоча будинок, попри те, що у ньому вже декілька років немає постійних мешканців, дістався нам у доволі хорошому стані. З котлом, з побутовими приладами, з господарськими прибудовами. Просто треба було дещо підбілити, підфарбувати, переобладнати. Матимемо чотири навчальні кімнати, вчительську, навіть їдальню для харчування школярів.
Натомість у цій історії не обійшлося без ложки дьогтю. Річ у тім, що несподівано по селу почали ходити сільські активісти і збирати підписи проти зміни прописки навчального закладу. Найактивніше проявляла себе 70-річна Ніна Українець.
– У мене вже більше ста підписів за те, щоб школу залишити у старому приміщенні, віднайти гроші і провести тут солідний ремонт, – аргументує Ніна Климівна. – Бо ця школа, як історія для села. Її будував ще мій батько. Тут не припинялося навчання ні за Польщі, ні під час війни. Тут люди проводили сільські сходки. Сюди йшли на вибори...
Не приховала Ніна Українець і того, що школа у новому приміщенні їй особисто невигідна, бо це ж по сусідству з її обійстям. Діти, мовляв, дошкулятимуть, не даватимуть спокою. А ще одинока жінка вимагає, аби їй надали компенсацію за те, що колись дубенчанам дозволила будівництво нового будинку на своєму городі. І ці кошти потрібні їй на лікування, на ремонт підлоги у власному будинку. Звичайно, можна зрозуміти ці життєві проблеми. Втім, цікаво, що у цьому списку практично немає підписів тих панталійців, чиїм дітям належить вчитися у першому-четвертому класах.
– Ми детально вивчили ситуацію у Панталії, – резюмує голова Дубенської районної ради Олександр Дехтярчук, – і дійшли висновку, що маємо просто унікальний випадок, який не можна не використати у нинішньому скрутному бюджетно-фінансовому становищі. Тому депутати на сесії райради надали дозвіл управлінню освіти райдержадміністрації на обмін старої школи на новий житловий будинок. Повторюю: лише на обмін, без будь-якої платні з бюджету. А ось чому окремі панталійці сприйняли цей обмін у штики? Можливо, тут відіграла роль недостатня поінформованість людей, адже навіть пішла чутка, що на місці старої школи будуватимуть нову автозаправку. Тепер, коли є цілковита прозорість у цій справі, панталійці сповна зрозуміли її вигідність для села. А заодно й для району, адже забезпечено хороші умови для навчання юним панталійцям у їх рідному селі, збережено роботу для трьох педагогів.
Звичайно, жителі Панталії, особливо корінні, ще довго сумуватимуть за старою школою, адже вона дійсно стала частинкою їхньої історії. Однак рано чи пізно через аварійність довелося б  зносити це приміщення і вирішувати питання про нове. Такий момент настав цьогоріч. А новій школі залишається побажати, аби вона послужила селу не менше часу за своїх попередниць.
Сергій Новак,
Рівненська область

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>