А без каналізації немає овації
Луцькводоканал займається не тільки добуванням, транспортуванням води, а й її очищенням після використання. Куди ж вона потрапляє після того, як очиститься? Про цей складний процес розповів Володимир Михайлович Чупун, колишній начальник цеху насосно-очисних споруд каналізації, нині заступник начальника Луцькводоканалу.
Уся система водовідведення становить 134 кілометри каналізаційних мереж і колекторів, 13 каналізаційно-насосних станцій та очисних споруд встановленою виробничою потужністю 120 тисяч кубометрів на добу. На очисні споруди стічні води надходять з Луцька та Ківерців. Тут спочатку проходять технічне очищення, потім біологічне, тобто активним мулом. Після цього очищена на 92 відсотки вода потрапляє у два біоставки по п’ять гектарів, а вже потім по вихідному лотку в річку Стир. Як зазначив Володимир Анатолійович, вона потрапляє в річку очищеною на 98 відсотків.
На території водоочисних споруд знаходиться лабораторія, яка щодня контролює якість води, що потрапляє сюди, беруться аналізи після біологічного очищення, а також перевіряють перед тим, як вона потрапить у річку. Лабораторія контролює її якість за 19 показниками. Вода, яка виходить з водоочисних споруд, відповідає гранично допустимим нормам, встановленим міністерством екобезпеки. Лабораторія також досліджує воду, яка потрапляє зі 103 підприємств міст Луцьк та Ківерці.
Колектив цеху насосно-очисних споруд каналізації дружний. Тут трудяться як молоді спеціалісти, так і ветерани, які працюють з часу побудови водоочисних споруд. І хоч праця в цеху не з приємних, але скільки корисного роблять його працівники для лучан.
Водопровідна мережа у місті застаріла, а поміняти одразу усі труби на нові неможливо. Тому часто-густо стаються прориви. Ліквідацією такого типу аварій також займаються працівники Луцькводоканалу. Відповідальним за нормальний робочий стан устаткування, за допомогою якого виконуються подібні роботи, є начальник цеху з ремонту та експлуатації транспортних засобів. Ось уже десять років обіймає цю посаду Володимир Михайлович Романюк. Разом з ним працюють кваліфіковані і досвідчені професіонали, які віддають їй увесь життєвий і трудовий ентузіазм. Володимир Михайлович каже, що його підлеглі екскаваторники, як хірурги, бо часто виконують дуже важку відповідальну роботу, де помилка на один міліметр може заподіяти великої шкоди. Робітники працюють щодня в дві зміни. Цех співпрацює з центром зайнятості, звідки приходять молоді спеціалісти. Окрасою цього справді молодого колективу з 1975 року є Валентина Олександрівна Іванова – диспетчер транспортного цеху. Володимир Михайлович зазначив, що в місті жодна організація не має стільки техніки, як вони. Побільшало нових машин, хоча старі все ще експлуатуються. Бували випадки, коли при ліквідації аварії багато механізмів працювали чотири доби безперервно. Робота водяних майстрів пересічному громадянину непомітна, але надзвичайно важлива. Без води людина не проживе й тижня, тож потрібно трішки більше приділяти уваги використанню та економії води.
На території водоочисних споруд знаходиться лабораторія, яка щодня контролює якість води, що потрапляє сюди, беруться аналізи після біологічного очищення, а також перевіряють перед тим, як вона потрапить у річку. Лабораторія контролює її якість за 19 показниками. Вода, яка виходить з водоочисних споруд, відповідає гранично допустимим нормам, встановленим міністерством екобезпеки. Лабораторія також досліджує воду, яка потрапляє зі 103 підприємств міст Луцьк та Ківерці.
Колектив цеху насосно-очисних споруд каналізації дружний. Тут трудяться як молоді спеціалісти, так і ветерани, які працюють з часу побудови водоочисних споруд. І хоч праця в цеху не з приємних, але скільки корисного роблять його працівники для лучан.
Водопровідна мережа у місті застаріла, а поміняти одразу усі труби на нові неможливо. Тому часто-густо стаються прориви. Ліквідацією такого типу аварій також займаються працівники Луцькводоканалу. Відповідальним за нормальний робочий стан устаткування, за допомогою якого виконуються подібні роботи, є начальник цеху з ремонту та експлуатації транспортних засобів. Ось уже десять років обіймає цю посаду Володимир Михайлович Романюк. Разом з ним працюють кваліфіковані і досвідчені професіонали, які віддають їй увесь життєвий і трудовий ентузіазм. Володимир Михайлович каже, що його підлеглі екскаваторники, як хірурги, бо часто виконують дуже важку відповідальну роботу, де помилка на один міліметр може заподіяти великої шкоди. Робітники працюють щодня в дві зміни. Цех співпрацює з центром зайнятості, звідки приходять молоді спеціалісти. Окрасою цього справді молодого колективу з 1975 року є Валентина Олександрівна Іванова – диспетчер транспортного цеху. Володимир Михайлович зазначив, що в місті жодна організація не має стільки техніки, як вони. Побільшало нових машин, хоча старі все ще експлуатуються. Бували випадки, коли при ліквідації аварії багато механізмів працювали чотири доби безперервно. Робота водяних майстрів пересічному громадянину непомітна, але надзвичайно важлива. Без води людина не проживе й тижня, тож потрібно трішки більше приділяти уваги використанню та економії води.
Павло ХОТИМЧУК,
м. Луцьк
м. Луцьк
| Comments: |
