Затриманий в ізоляторі перегриз… вени

Мама 24-річного Ігоря Бондарука з Млинова досі не може прийти до тями. Коли вранці їй подзвонили з лікарні – ледве не втратила свідомість: медики просили якнайшвидше принести 78 гривень, бо довелося рятувати її сина, який стікав кров’ю. Виявилося, що перебуваючи в ізоляторі тимчасового утримання у Млинівському райвідділі міліції, він здійснив спробу самогубства.

У наручниках повели  з... похорону родича

Ігоря затримали за підозрою у скоєнні грабежу. Ця історія розпочалася майже рік тому, ще наприкінці серпня 2005-го.
– Того дня знайомий Ігоря Ярослав із села Пісників Млинівського району попросив мого сина відвезти його в райцентр на дискотеку і потім забрати назад, – розповідає мама Валентина Василівна. – Той йому бензин заправляє, то Ігор погодився. Я ще, пам’ятаю, сердилася, бо дорога погана. Кажу, “вб’єш” мотоцикла. Але він все одно поїхав. Привіз хлопця у Млинів – і розійшлися, хто куди мав. А коли Ігор вже їхав, щоб завезти Ярослава додому, побачив, що той б’ється з кимось на площі. Кинувся розбороняти, а тоді завіз того друга в Пісників, як і обіцяв. На тому все й закінчилося. Жили звичним життям: допомогти на городі треба – він, племінника глядіти – теж Ігор. Встигав і в Польщу з’їздити, щоб якусь копійку заробити. Аж раптом 21 жовтня до нас в хату приходять з обшуком. Підстава – ланцюжок і телефон, зниклі у потерпілого під час тієї бійки...
Під час обшуку в квартирі Бондаруків згаданих речей не знайшли. Знову начебто все стихло. Минав час, про той прикрий випадок почали забувати. Раптом, як грім серед ясного неба – Ігоря Бондарука арештовують.
– Ми зранечку поїхали до родини на похорон у село Малі Дорогостаї. Після поминального обіду, ще усі не розійшлися, правоохоронці взяли мою дитину в наручники. Кажуть, він порушив підписку про невиїзд і рік перебуває в розшуку! Якому розшуку, за що? Він же у всіх на виду: недавно впав з мотоцикла, бо вискочило теля, побився, то мусили в лікарню звертатися, до дівчат ходить, на танці – скрізь. Ніхто його не шукав. Паразити...
Ігоря, який на той час підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (“грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений  повторно, або за попередньою змовою групою осіб”, – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років), помістили в ізолятор тимчасового утримання.
20 липня у помешканні Бондаруків проводять повторний обшук. На цей раз шукали лише зниклий телефон. Тоді увесь Млинів стояв на ногах, бо «для підкріплення» місцевим правоохоронцям дали... групу «беркутівців». І знову нічого не знайшли.
Невдовзі після порушення кримінальної справи затримали іншого фігуранта подій майже річної давності – знайомого Ярослава. У нього виявили мобільний телефон, що належав потерпілому.

То яку підписку порушив?

Пробувши в ізоляторі 17 днів, хлопець здійснив спробу самогубства.
– З міліції про те, що трапилося, ніхто батьків не повідомив, – сльози не дають Валентині Василівні спокійно про це розповідати. – Ми дізналися від медперсоналу, який вимагав компенсації їхніх витрат. Але хіба Ігор вдома травмувався? Але не в тому річ. Кажу, гроші потім, перше дайте його побачити. Коли я зайшла в палату, син лежав... прикутий наручниками до лікарняного ліжка! На обличчі була величезна рана, наче хтось його добряче лупнув. Звідки вона могла взятися? Я запитала, що сталося, і він сказав у присутності медперсоналу та охорони, що працівники карного розшуку психологічно тиснули на нього, залякували, щоб взяв на себе ряд злочинів, які він не вчиняв. Інакше відправлять в СІЗО до педофілів. Каже, що правоохоронці навіть били його ногами в голову. Мені дали синові штани, геть залиті кров’ю. Але коли я за якийсь час привезла йому чистий одяг, хлопця вже виписали з лікарні й забрали назад у відділок. Очевидно, як був – в одних плавках та тенісці.
Перед цим Ігор скаржився батькам на умови утримання в ізоляторі. Казав: “Мамо, я тут не витримаю”. Відпустити Ігоря під підписку про невиїзд не дозволили, лише під заставу – 17 тисяч гривень. Де було рідним відразу знайти таку суму?
– Хотіла оформити кредит, але маю право взяти “на зарплату” лише на 10 тисяч гривень, 7 позичила у сусідів, – плаче жінка. – Не встигла...
Історія з підпискою про невиїзд, яку начебто порушив затриманий і яка стала підставою для його арешту, теж заплутана. Колись Ігоря вже затримували за підозрою у скоєнні іншого злочину, правда, до суду справа так і не дійшла. Тоді у дім Бондаруків прийшли правоохоронці з обшуком. Підстава – зниклий у когось акумулятор. А Ігоря добре знають у селищі як хорошого майстра, бо вміє лагодити мотоцикли, велосипеди. Рідні здивувалися, чому акумулятор шукають у каструлях та кружках (погодьтеся, не голка ж), а у два автомобілі, що стояли в гаражі, навіть ніхто не заглянув.
– Тоді мене запитали, де синова спальня, – бідкається мама. – Я показала. У цей момент в тій кімнаті, крім працівників міліції, не було ні понятих, ні членів сім’ї. Хтось з міліціонерів закричав: “Знайшли!”. Я забігла, а в руках один тримав – ні, не акумулятор – два світлі целофанові пакети, які у своєму господарстві я ніколи не бачила. У них виявилася подрібнена макова соломка і таблетки. На той час, як виявилося, син вже був затриманий і знаходився у райвідділі міліції. Тоді він і я дали підписку про невиїзд і відразу написали заяву прокурору з проханням вжити заходи до працівників міліції. Все стихло. Хлопець далі їздив у Польщу, і ніхто йому претензії не виставляв.
Чи про цю підписку йшла мова, коли проводили арешт, з’ясувати не вдалося. Заступник начальника Млинівського райвідділу міліції, начальник слідчого відділення Микола Шевчук послався на таємницю слідства, категорично відмовившись відповідати на більшість моїх запитань. Коли я поцікавилася, чим було скоєно спробу самогубства, він сказав, що не знає. На запитання, чи знайдено предмет, яким можна було нанести таку серйозну рану, відповів, що ні. Очевидно, юнак перегриз вени зубами...

***

Тим часом, за словами Миколи Шевчука, справу... перекваліфікували. Ігорю тепер інкримінують розбій – ч.2 ст.187 ККУ (“розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм”, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна!). Несподіваний поворот для усіх. Сьогодні залишається лише сподіватися, що досудове слідство таки встановить реальну картину тих подій і буде покарано дійсно винного (винних). Тим часом рідні Ігоря Бондарука вважають, що розгляд справи ведеться однобоко, й домагатимуться порушення кримінальної справи за фактом доведення юнака до самогубства, як і за фактом побиття сина працівниками міліції.

Наталія КРАВЧУК,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>