23-річна дівуля побила дитину-інваліда
До редакції надійшов лист, який коротко можна охарактеризувати як крик материнської душі. Усе написане в ньому згодом підтвердили очевидці. Зрештою, судіть самі.
“... Пишу в надії, що мене почують ті, кому небайдуже питання захисту дитини-інваліда. Бо вона, на мою думку, несе на собі хрест покарання за вчинки своїх пращурів. Наносячи такій дитині фізичні травми, ми ще й травмуємо її морально. А де наша гуманність, духовність, дотримання заповідей Божих (люби ближнього свого, як самого себе)?
Мене звати Ольга Кулик, проживаю в селі Острожець на Рівненщені. Сама виховую двох синів, старший – дитина-інвалід (помірна розумова відсталість). Як мені важко доводилося з ними, то відомо лише одному Богу, але я була молода, здорова і намагалася якось давати раду. Зараз я хвора жінка, і з кожною проблемою, що виникає, не можу впоратись так, як хотілося б. Ось і після останніх подій моя душа кричить від болю, від беззахисності. Справа ось у чому. Одного дня мій старший син грався з дітьми м’ячем. Потім почали розбивати ногами земляні грудки, і він випадково вдарив грудкою 23-річну дівчину, що була неподалік. Я, як і кожна матір, незалежно від того, які у неї діти, знаю методи й міру їхнього покарання. І теж наказала б сина, якщо він був винен.
А ця дівчина вирішила сама “виховати” інваліда. Через тиждень, підстеживши, вона підійшла до нього з мотикою і почала нею бити. Дитина, крім порізів та синців, ще й перелякалася. Про це “показове побиття” можуть розказати свідки-сусіди. Тільки дякуючи їм мій син залишився живим. Вони почули, як дитина верещить не своїм голосом, і збіглися на цей крик. Тоді лише дівчина відійшла від сина. Але після цього її батьки ще погрожують, що розправляться зі мною, обіцяючи, що діти будуть сиротами або я теж стану інвалідом. Проклинають мою сім’ю. І де мені шукати підтримки та правди?”
Сусіди Ольги Кулик підтвердили факт жорстокого побиття дитини-інваліда вже дорослою дівчиною Козак Оксаною. Більше того, вони розповіли, що того ж дня її батько з’явився у дворі пані Ольги і кричав там на всю вулицю, погрожуючи жінці та її сину. З розповіді очевидців видається, що зі здоровим глуздом як у дівчини, так і її батьків не все гаразд. Бо насамперед мали б по-людськи розібратися у стосунках дітей. Зрештою, дівулі не годилося б такими методами карати безпорадну дитину – вона вже й так покарана долею. Як відомо, потерпіла сторона звернулася у правоохоронні органи. Але чи зреагують вони належним чином на цей жорстокий вчинок?
Мене звати Ольга Кулик, проживаю в селі Острожець на Рівненщені. Сама виховую двох синів, старший – дитина-інвалід (помірна розумова відсталість). Як мені важко доводилося з ними, то відомо лише одному Богу, але я була молода, здорова і намагалася якось давати раду. Зараз я хвора жінка, і з кожною проблемою, що виникає, не можу впоратись так, як хотілося б. Ось і після останніх подій моя душа кричить від болю, від беззахисності. Справа ось у чому. Одного дня мій старший син грався з дітьми м’ячем. Потім почали розбивати ногами земляні грудки, і він випадково вдарив грудкою 23-річну дівчину, що була неподалік. Я, як і кожна матір, незалежно від того, які у неї діти, знаю методи й міру їхнього покарання. І теж наказала б сина, якщо він був винен.
А ця дівчина вирішила сама “виховати” інваліда. Через тиждень, підстеживши, вона підійшла до нього з мотикою і почала нею бити. Дитина, крім порізів та синців, ще й перелякалася. Про це “показове побиття” можуть розказати свідки-сусіди. Тільки дякуючи їм мій син залишився живим. Вони почули, як дитина верещить не своїм голосом, і збіглися на цей крик. Тоді лише дівчина відійшла від сина. Але після цього її батьки ще погрожують, що розправляться зі мною, обіцяючи, що діти будуть сиротами або я теж стану інвалідом. Проклинають мою сім’ю. І де мені шукати підтримки та правди?”
Сусіди Ольги Кулик підтвердили факт жорстокого побиття дитини-інваліда вже дорослою дівчиною Козак Оксаною. Більше того, вони розповіли, що того ж дня її батько з’явився у дворі пані Ольги і кричав там на всю вулицю, погрожуючи жінці та її сину. З розповіді очевидців видається, що зі здоровим глуздом як у дівчини, так і її батьків не все гаразд. Бо насамперед мали б по-людськи розібратися у стосунках дітей. Зрештою, дівулі не годилося б такими методами карати безпорадну дитину – вона вже й так покарана долею. Як відомо, потерпіла сторона звернулася у правоохоронні органи. Але чи зреагують вони належним чином на цей жорстокий вчинок?
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Рівненська область
Рівненська область
| Comments: |
