Усередину пляшки – за допомогою… «крокодила»

Баркентини, фрегати, гукери, пароплави – копії більшості типів суден XV-XX століть, виконані тернополянином, вражають історичною точністю. Вивчати моделі, правда, довелося б із лупою – вони зроблені у масштабі 1:300. Унікальність маленьких шедеврів й у тому, що поміщені вони у пляшки.

Спритністю рук, які вміють створити, наприклад, гармату довжиною вісім міліметрів на лафеті з малесенькими коліщатками, талант майстра не обмежується. Потрібні творча уява, робота думки, котрі в інженера, художника за освітою та моряка у душі Володимира Корнієнка, безумовно, є. На флоті він ніколи не служив, але у молодості займався морським багатоборством, тренував команди у тернопільській морській школі ДТСААФ. Моделювати ж кораблі Володимир почав після студіювання спеціалізованої літератури.
Першим його судном була каравела “Санта-Марія”, на якій Колумб відкрив Америку. Згодом з’явилися інші історичні кораблі: “Баунті”, “Гукер-яхта”, баркентина “Альфа” – прообраз брига “Секрет”, на якому розгорталися події за екранізованим у 1960 році романом Олександра Гріна “Багряні вітрила”. Моделі, що складаються з десятків різноманітних деталей, Володимир робить зі шматочків червоного дерева, дуба, шпону, тканини, а склеює їх звичайним ПВА.
Розглядаючи ювелірно виконані роботи, багато людей не вірить, що Корнієнко чогось не “нахімічив” з вкладанням їх у пляшки. Непосвячені вважають, що посудину перед цим тернополянин розрізує, ставить у неї готову модель, а потім склеює. Нічого подібного: є спеціальні інструменти, які майстри виготовляють самі або запозичують у фахівців інших професій. “Укоренити” дрібні корабельні деталі у порожнину пляшки можна, приміром, за допомогою одного з інструментів гінеколога... Своє власне знаряддя праці Володимир Корнієнко вигадував півроку, у результаті вийшов хитрий пристрій, який самоук назвав “крокодилом”. З його допомогою через вузьку шийку пляшки й потрапляють деталі усередину “тари” – суціль, до речі, ексклюзивної, без єдиного шва. 
– Під час склеювання головне акуратно нанести клей так, щоб не залишити його слідів усередині пляшки, – каже майстер. – Порівняно зі складністю виконання кожної окремої деталі – це ще простий процес.
Зараз тернополянин припинив моделювати кораблі. Він уже дійшов до рівня вищого пілотажу, і повторюватися у роботах стало нецікаво. Виготовлення одного макету забирає два-три місяці, а оскільки робота – ювелірна, то коштує недешево – кілька сотень доларів. Заможних же покупців у Тернополі не так багато.
Нині в Україні лічені майстри моделюють кораблі у пляшках. Крім Володимира Корнієнка, займаються цією справою ще у Харкові та Луганську.