Як у глибочезній криниці скупалася… телиця

Коли Тетяні Шумило із села Молодаво Дубенського району односельці повідомили, що її Красотка впала у колодязь, селянка повірила не відразу. Бо, по-перше, цей колодязь, неподалік від якого вона повсякчас припинала худобу, був прикритий щитом з дощок. По-друге, ширина криниці  була меншою від  довжини телиці, що явно „перевалювала” за два метри.  Але сталося те, що сталося. Красотка, рятуючись від ґедзів, справді  відірвалася із припону, забігла під затінок у бузину, а ось там, під ногами, і виявилося оте злощасне місце. Прогнилі дошки не витримали ваги – і глибока темінь поглинула  бідолашну тварину.
Важко було Тетяні Шумило пересилити біль. Тим більше, коли гурт односельців виніс практично одностайний вердикт – витягнути з такої глибини корівчину неможливо. Втім, вирішили спробувати – і цим зайнялася пожежно-рятувальна служба, яка за викликом виїхала на місце події на хутір Маївка і дії якої  безпосередньо координував начальник Дубнівського РВ МНС  Михайло Домарацький.
Перша спроба опуститися до криничного дна виявилася невдалою. Річ у тім, що балон з киснем мимоволі зачепився за стінку, в результаті чого перекрився вентиль, і рятувальник почав задихатися. Довелося терміново витягувати його на поверхню. Інший „емтеесівець” діяв обережніше, і йому таки вдалося опуститися до самого дна. Там він у світлі ліхтаря побачив доволі непривабливу картину: корівчина майже повністю перебувала під водою, на поверхні виглядала лише голова. Причому раз по раз Красотка здригалася у конвульсіях. Було зрозуміло, що на ній, як кажуть, живого місця немає. Отже, про якесь виживання мови  не було. Залишалося одне – дістати худобину, дорізати її і хоча б таким чином компенсувати селянці збитки.
Більше того, витягнути  вгодовану телицю можна було лише у вертикальному положенні. Горизонтально вона аж ніяк не  вміщалася у вузький отвір. Отож і зачепили її петлею за голову. Але навіть у такий спосіб, використовуючи лебідку та автомобіль, залучивши до витягування загалом п’ятнадцять чоловік, не зменшувалася складність операції. Майже годину тривала вона. Увесь цей час Тетяна Шумило стояла над криницею, час від часу втираючи сльозу. Жінка, по суті, змирилася із тим, що живою її улюбленицю витягнути не вдасться. А ось до тих, хто опускався у колодязь, вона щоразу  промовляла: „Така її, видно, доля. Головне, хлопці, ви своє життя бережіть!”   А потім молодавчанка дякувала-не надякувалася  рятувальникам, адже за виручені кошти від зданого м’яса у неї знову з’явилася надія на корівчину – основну годувальницю для сім’ї.
Дійсно, рятувальникам Дубенського відділення МНС варто віддати належне за проведену операцію. При цьому зауважимо, що останнім  часом подібні випадки у їхній діяльності непоодинокі. Чого вартий, приміром, недавній порятунок жінки у селі Дубрівка, котрий завершився благополучно. Втім, на такій великій глибині „емчеесівцям” цьогоріч працювати довелося вперше...