Після бабиної «сповіді» Йогурт таки зробив дитинку

Вже традиційно українці на Пасху відвідують близьких родичів, не поспішаючи згадують про минуле, розказують про теперішнє. Дві сестри, Соня й Люба, що живуть у Тернопільській області, таки зговорилися й попросили сина Люби відвезти їх до найстаршої сестри, вже дев’яносторічної Моті. Дорога неблизька – аж на Буковину, тож зібралися ще  спозаранку на другий день Великодня. До Різдва баба Мотя проживала неподалік, в сина у Волинській області, але трапилася цікава “оказія”, й вона в одну мить опинилася аж за сотні кілометрів вже в іншого.
...На Різдво з Німеччини приїхала погостювати до батьків онука баби Моті Олеся разом з чоловіком-німцем Йоргом. Таким гостям були раді усі, а особливо бабця, бо так вже хотіла “зобачити” свою внучку. Олеся, як годиться, приготувала усім святкові подарунки, не забула й про бабцю Мотю – їй привезла м’якенькі тапочки й хустину. Тішилася баба тими подарунками, як дитина. А онукою ще більше.
Різдвяного вечора Олеся з мамою взялися накривати на стіл, а щоб Йорг не скучав, жартома запропонували бабці “побалакати” з ним.
– Ви ж були в Німеччині і добре знали їхню мову, може, щось і  пригадаєте, – сказала внучка.
– Ой, дитинко, то ще у войну було. Тоді добре говорила по-німецьки, а тепер все забулося, – заперечила баба Мотя.
Але поки молоді тупцювали-готувалися до Свят-вечора, бабця слово за слово – й розговорилася. І у неї так “прорвав” німецький лексикон, що вона підібрала для зятя усі найпотрібніші слова, аби його відчистити за “делікатно-інтимну” справу, яка дуже вже її мучила. А врешті-решт випалила:
– Ти, німецька свиня, за сім років так і не зробив моїй внучці дитину!
Він вскочив у кімнату, зі злістю схопив куртку й стрімголов вискочив на вулицю. Олеся з батьками не могли зрозуміти, що сталося. Тесть (бабин син Володя) бігом кинувся за зятем, а Олеся –  до бабці, аби з’ясувати причину скандалу. Коли вона почула, що її баба Мотя “викинула”, то спочатку розсміялася. Та коли вибігла на вулицю за чоловіком, зрозуміла, знаючи вже його характер, що справи кепські, бо він вперся, тільки й повторюючи:
– Поки баба буде в хаті – туди не зайду.
Ніякі вмовляння, пояснення, навіть тещині сльози не допомагали.
Баба Мотя, довідавшись, що натворила, трохи налякалася, а потім винувато сказала:
– Піду до Гані-сусідки повечеряю, а завтра поїду до Івана в Чернівці. А ви того Йогурта (так вона називала німецького зятя – авт.) кличте до хати – хай не смішить тут людей. Теж мені гоноровий...
Зять на цю пропозицію погодився і вернувся в хату. За якусь годину привели від сусідки й бабцю і “заховали” на кухні. Там вона переночувала на тапчані, а зранечку бабу Мотю на таксі – й “депортували” у Чернівці до молодшого сина Івана...
– Нащо ти вже того Йогурта зачипала? – сміялися сестри при зустрічі, згадуючи той випадок.
– І добре зробила, – серйозно заявила баба Мотя. – Он Володя приїжджав і казав, що Олеся дзвонила – вже жде дитинку. А то, може, той Йогурт і далі ходив би, як бик!

Ольга ЖАРЧИНСЬКА

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>