Грошей на писанки Президент не шкодує

У місті Бучач на Тернопільщині відбувся фестиваль „Лемківська писанка запрошує друзів”. Народні майстри з Одеської, Луганської, Черкаської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської та Тернопільської областей репрезентували на ньому зразки своїх автентичних робіт, а на майстер-класах познайомили з техніками розпису великодніх писанок.

Фестиваль з ініціативи бучацького вчителя і писанкаря Зеновія  Пеньонжика проводиться уже вдруге. Особливість цьогорічного в тому, що, крім унікального лемківського розпису шпилькою, всі бажаючі мали нагоду дізнатися про інші цікаві техніки, зокрема – писанкарів зі Сходу України та Поділля.
Маленькою сенсацією став приїзд у провінційний райцентр народного майстра Луганщини Тетяни Коновал з міста Свердловськ. Її техніка травлення писанок оцтом кілька років тому стала відкриттям у мистецтві розпису.
– Любов до писанкарства прищепив мені чоловік Віктор, він родом з Ужгорода, – розповіла майстриня. – Коли нашому сину Дмитрикові виповнилося три роки, чоловік поставив на стіл фарби, віск, дав у руки писачок і показав, що потрібно робити. Впродовж наступних десяти років я випробувала різні техніки, розписала тисячі яєць, а за оцет взялася через банальний дефіцит. Перед Пасхою з крамниць зникли фарбники і білі яйця. Я купила коричневі і пригадала, що на півночі Луганщини колись готували писанки способом окислення: наносили різні кольори, а потім знебарвлювали яйце у природному кислому розчині, щоб отримати біле тло. Оскільки фарб не було, я спробувала окислити писанку у розсолі квашеної капусти. Але сік потрібно було ще довго переквашувати, і тоді я згадала про оцет. Нанісши рисунок і залишивши яйце в оцті на ніч, вранці помітила, що шкаралупа помітно побіліла. Експериментальним шляхом я навчилася досягати різних відтінків. А „різьба” на шкаралупі – це наслідок вилежування писанки в оцті: він роз’їдає поверхню, створюючи ефект рельєфності...
Тетяна Коновал – одна з небагатьох авторів, яка робить „оцтові” писанки також і з гусячих та страусових яєць. Рисунок на них завдяки товщині шкаралупи виходить більш рельєфним. Шедеври пані Тетяни зацінили американці, охоче купують їх канадці, японці, європейці. Не встояв перед красою різьбленого страусового яйця й Віктор Ющенко.
– Напередодні президентських виборів кореспонденти з УТ-1 знайомилися з народною творчістю у нашому місті, – нагадала Тетяна Коновал передісторію. – Вони були симпатиками Ющенка, і я передала Віктору Андрійовичу через журналістів дві писанки на страусових яйцях. Пізніше дізналася, що їх Ющенкові  вручили під час революції на Майдані. Згодом працівник президентської Адміністрації часто робив мені замовлення телефоном. Найбільше замовлення – 50 гусячих яєць – я отримала після інавгурації Ющенка, перед його поїздкою до Америки. Мене завжди цікавить подальша доля моїх робіт, і я допитувалася, для кого призначена ця партія. Повідомили, що Президент даруватиме писанки зарубіжним діячам від імені України. Майже виключно на Ющенка я працювала й минулого року (пані Тетяна усміхається – авт.). Віддячували від його імені завжди щедро. Торік на виставці-конкурсі народної творчості в Українському домі кілька писанок придбала і Катерина Ющенко, а мою Луганщину нагородили після цього бронзовою медаллю...
Тетяна Коновал приїхала до Бучача з 14-річним сином Дмитром. У нього, а також у трирічної дочки пані Тетяни Лізи виразний писанкарський хист проявився змалечку. Основою рисунка свердловчанки є язичницька і християнська символіка. „Ці дві релігії добре сусідують одна з одною”, – вважає 33-річна майстриня. Вартість її робіт – від 30 гривень за „просту” курячу писанку до 500 гривень за страусову.
Оригінальною технікою розпису вразили Валентина Войткова та її 11-річна донька Марійка із села Січинці Дунаєвецького району на Хмельниччині. Вони виконують чудові писанки-зернівки і стверджують, що ця техніка є винаходом саме їхньої родини.
– Звичайне яйце ми видуваємо, а всередину насипаємо зерно – пшоно, рис, гречку, льон, горох, насіння соняшника, огірків, – поділилася творчими секретами Валентина Войткова. – Наповнене одним видом злакових яйце звучить кожне по-своєму, а якщо змішати в ньому різні зернини, виходить справжня симфонія. Колись наші предки подібними писанками-колотушками відганяли від своїх осель злих духів... Наступний етап – оздоблення поверхні писанки. Замість воску використовуємо клей, на який кладемо різне зерно, а візерунок творимо з уяви.
Писанки-зернівки, за словами по-дільської писанкарки, випромінюють енергію і тепло. „Писанка, – каже вона, – символізує оновлене життя, а зерно – його зародження. Наші писанки-зернівки є водночас і оберегами. Зерном ми розписуємо і старі тарілки, гладущики. Даємо їм нове життя...”
Євгенія Ліщук,
Тернопільська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>