Висока планка Віталія Заремби

Вперше ми зустрілися з Віталієм Зарембою у 1983 році в незвичайній ситуації. Я, працюючи в газеті “Радянська Волинь”, розслідував скаргу – анонімку на нього, молодого голову колгоспу. Він тоді, маючи від роду 26 літ, вже рік керував господарством у селі Романів Луцького району. У розмовах на фермах, тракторній бригаді з людьми виявилося, що донос був брехливий. Відтоді ми й подружилися з Віталієм Миколайовичем.

За десять років його головування колгосп став одним з кращих на Волині. А потім стільки ж часу Заремба працював першим заступником губернатора. Знову ж таки опікувався селом. А коли змінилося керівництво області, повернувся у Романів. Можна було б сьогодні із задоволенням перераховувати виробничі показники. Скажу краще коротко: вони блискучі. І в нових важких ринкових умовах Заремба довів, що він справжній господар. Можливо, й це зіграло не останню роль у його призначенні на посаду заступника голови Волинської облдержадміністрації у 2005 році. Знову опікується агропромисловим комплексом. Сьогодні Віталію Зарембі виповнюється 50 років, він уже заслужений працівник сільського господарства України.
– Віталію Миколайовичу, тобі самому віриться, що вже “стукнуло” 50 літ?
– Ну, звичайно, ні.
– І на скільки ж років приблизно почуваєшся?
– Ну, десь на 35-36. Мені здається, що вдалося зберегти фізичну форму. Слава Богу, не турбують болячки. Енергії вистачає. Тому якось і не думаєш про прожиті роки.
– А спортом випадково не займаєшся?
– Займаюся. Він називається метання котлет.
– А якщо серйозніше. Знаю, що небайдужий до мисливства.
– Всього потроху є. Наскільки дозволяє час.
– І міг би похвалитися трофеями?
– Мисливці не такі хвальки, як рибалки, але змушений зізнатися: остання моя вилазка на природу з рушницею принесла втрату в заячу родину.
– Незважаючи на те, що довгий час працюєш у Луцьку, проживаєш в Романові. Чому не поміняв село на місто?
– Це стан душі. Моє життя пов’язане із селом, його долею, сьогоденням, проблемами і перспективами.
– Як сприйняли в Романові твій прихід у село і повернення у владу?
– По-різному. Залежно від світобачення. Головне, що люди зрозуміли – я не міняюся. А це означає, що висока планка вимогливості як до себе, так і до підлеглих залишається завжди. Найважливіше для мене: не лише декларувати християнські цінності, а за ними жити.
– Наскільки я знаю, сьогодні сільськогосподарське товариство “Романів” є одним з кращих в області. Не щипає самолюбство, не болить душа, що ти не там?
– Не можна відповідати однозначно. З одного боку, я щасливий, що останні три роки мого життя, віддані конкретному виробництву, виявилися надзвичайно продуктивними. І річ навіть не у високих показниках, а в створенні боєздатного колективу, освоєнні новітніх технологій, досягненні значних соціальних зрушень.
– А чим можеш похвалитися на нинішній посаді?
– Я не збираюся цього робити. За рік село не переробиш, тим більше, в цілому регіоні. Це щоденна клопітка праця тисяч людей, керівників-спеціалістів, управлінців. До яких належу і я. І той факт, що, згідно зі статистичними даними, робота агропромислового комплексу Волині вигідно виділяється на фоні інших областей України, не може не радувати.
– Ми – напередодні виборів до різного рівня рад. Ти ж, напевно, також не стоїш осторонь цієї кампанії. Якій політичній силі віддаєш симпатії?
– Балотуюся у списку блоку партій „Народний союз “Наша Україна” до Волинської обласної ради. Хоча сам безпартійний.
– Чому саме з даною політичною силою?
– Як відомо, саме цей блок є надійною опорою Президента. А я підтримую ті цінності і курс, який він проводить.
– 50 літ – золотий ювілей, як мовиться. Пора підбивати підсумки.
– Не збираюся. Усе головне – попереду.

Розмовляв Євген ХОТИМЧУК,
Волинська область
P.S. Коли це інтерв’ю з Віталієм Зарембою готувалося до друку, прийшло печальне повідомлення: померла його мати – Софія Федорівна. Рівно за тиждень до ювілею сина. Звичайно, така новина принесла біль і смуток імениннику. Увесь наш колектив розділяє Ваше горе, шановний Віталію Миколайовичу. Ми щиро сумуємо разом з Вами. Хай Господь Бог дарує матері Царство Небесне і буде їй вічна пам’ять.

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>