Випробування вогнем

До відомого художника прийшов вельможний пан, котрий нещодавно спорудив собі новий палац і тепер шукав, чим би прикрасити голі стіни кімнат, щоб вразити своїх численних гостей.
Художника він застав за роботою – той закінчував картину.
– Дуже гарно! Я просто у захваті, майстре! Як  тільки вам вдається таке диво створити? У чому секрет вашого таланту?
Маляр замислився, а потім запитав:
– Чим ви перевіряєте золото?
– Відомо чим – вогнем! – відповів йому багач.
– Мої твори теж пізнають магічну дію вогню, усі вони через нього проходять.
– Не розумію… – здивовано дивився вельможа.
Раптом майстер схопив ножа, черкнув кілька разів по полотну і жбурнув картину у вогонь.
Гість так і закляк на місці від несподіванки.
– Прийдіть через місяць, картина буде готова, – спокійно сказав майстер.
Вельможа завітав до митця у призначений строк. На нього дивилася картина, ще краща за попередню.
– Подобається? – підійшов до завороженого покупця художник.
– Сам Бог надихає вас, майстре! – мовив пан. Але художник знову пошматував свій витвір і віддав на поталу вогню.
– Божевільний! – вигукнув вельможа.
– Прийдіть, пане, через місяць по картину, – спокійно на те відказав йому художник.
– Я більше не хочу мати з вами справи!
Проте вельможа не дотримав свого слова. Дуже вже йому кортіло бачити у себе вдома цю вистраждану картину.
Витвір митця перевершив усі сподівання. Раптом блиснуло холодне лезо ножа.
– Ні! – заволав покупець і затулив собою картину. – Просіть що хочете, майстре, срібла-золота не пошкодую – продайте мені картину. Вона дорожча всіх моїх скарбів!
І вельможний пан став на коліна перед простим художником.
– Вірю, що мені вдалася картина, якщо вона дорожча за ваші скарби, – усміхнувся художник. – Ось так я, наче золото, випробовую своє мистецтво вогнем!

• Нравится
•