Кравчук нарешті зізнався, що усі роки брехав народу
Спостерігаючи за парламентськими перегонами, складається враження, що чим ближче до виборів, то тим більше наші політики виживають з розуму. Не маю на увазі тих, хто ним ніколи не відрізнявся, як, приміром, наш «проффесор» Янукович – він не дивує вже нічим. Навіть і останніми «перлами» на кшталт «Анна Ахметова» (так назвав в Одесі відому російську поетесу Анну Ахматову). Ну, не може чоловік навіть правильно з папірця прочитати, і все. Всі вже звикли й до Шуфрича з його напористою стилістикою, «як з будуна». В тон йому, правда, на долю літературніше, вправляється Чорновіл. Таких «красновмовців», хоч гать гати.
Але ж є політики, які принаймні непогано володіють словом. Однак недарма говорять, як не маскуй своє нутро, але від людей його не приховаєш. Наш перший хитрий президент Кравчук, до того ж, неперевершений у майстерності проходити між краплинами дощу, надто переймається роботою Ющенка і тому не промине прокоментувати кожні його дії та слова. Прокоментував і останній виступ Віктора Андрійовича перед депутатами: «Я ніколи не надавав значення посланню Президента – ні своєму, ні Кучми. Бо знав, що вони не будуть виконуватися...» Це треба договоритися до того, щоб привселюдно відверто зізнатися, що всі три роки, будучи президентом, він нагло брехав своєму народу! І його наступник-тезка – теж!
А після цього по декілька разів на день й далі з екранів телевізора буде продовжувати разом зі своїми «колєгами-підбріхувачами» з невдоволено-озлобленим виглядом заявляти про «економічну й енергетичну кризу» і репетувати «Не так!». Що, Леоніде Макаровичу, мрієте ще з десяток років улесливо брехати й розповідати людям, як будете будувати Україну? Не приведи, Боже...
м. Луцьк
| Comments: |
