Школяр спроектував ракетний двигун

У нього багато грамот, дипломів. І безліч креслень, проектів. Та ще більше ідей в голові. Учень 11 класу Корецького ліцею, що на Рівненщині, Василь Гомонович в майбутньому мріє пов’язати своє життя з фізикою. Вже зараз він придивляється до робіт відомих конструкторів і проектує більш економні й потужні двигуни.

Коли їхала у відрядження в Корець, думала, що зустріну школяра, який світу білого не бачить за книжкою, який не має часу на дозвілля. Однак викладачі ліцею, де навчається Василь, зразу ж втішили: “Василь вам стільки всього наговорить… За язик тягнути не доведеться”.
У Корецькому ліцеї, який розмістився в колишньому маєтку  князя Чарторийського XVIII сторіччя, почуваєшся захищеною. Товстелезний мур, маленькі вікна, сама атмосфера спонукають до роздумів. Тут навчається 186 дітей з Корця і району.  Діти поглиблено вивчають суспільно-гуманітарні та природничі науки.
– У нас є обдаровані діти. І саме Василь Гомонович – один з них, – каже Оксана Рогальчук, заступник директора з виховної роботи. – Він у нас справжній фізик.
Василь проживає разом з мамою та сестричкою. Його тато, за фахом інженер, змушений шукати заробітків в Росії. Тому вдома всю чоловічу роботу виконує Василь: щось лагодить, майструє, щоб полегшити працю. А допомагають йому в цьому дійсно знання з фізики.
– Цим предметом я захопився ще в сьомому класі. Моя перша вчителька фізики Наталія Євгенівна так добре викладала предмет, що я його полюбив. Часто задумувався над різними явищами природи, наприклад, чому з’являється веселка, чому чай теплий? Таких запитань виникало безліч. Знаходив цьому пояснення саме з фізичної точки зору, – розповідає одинадцятикласник. – І мене це захопило…
Вже у восьмому класі Василь взяв участь в обласному технічному конкурсі в програмі “Сузір’я”. Спроектував космічну ракету. Це був, як каже хлопець, його перший досвід. А ще познайомився під час роботи з іншими дітьми України, які щось проектують. І переконався, що в України сильний інтелектуальний потенціал. В нас талановита молодь, діти.
Другий конкурс приніс Василеві почесне перше місце. Тоді він вже представив на розгляд журі технічні розробки магніто-гедравлічного двигуна для суден, який працює на морській воді. Школяр переконаний, що при такому двигунові, який він спроектував, не потрібно на суднах використовувати ані пального, ані електроенергії. Двигун перероблятиме… солону воду.
– Зараз у суден невелика швидкість, поскільки енергія витрачається на роботу гвинта. При цьому проекті можна швидкість не тільки регулювати, але й розвивати її до 110 кілометрів за годину, – стверджує юний винахідник. – Тобто при мінімальних затратах можна отримати максимальний результат.
– А чи не буде твій винахід забруднювати воду?
–  Вода при цьому не забруднюватиметься, а повертатиметься в море чистою-чистісінькою. Можна цей проект застосувати на суднобудівних заводах. Однак спочатку слід провести дослідження, збудувати експериментальні моделі, на які завжди в держави не вистачає коштів.
– А не хотів би запатентувати свою ідею, адже це твоя інтелектуальна власність?
– Хотів би. Однак для мене зараз важливіше запатентувати інший проект. Я вже й всі необхідні документи подав у Київ. Доопрацював роботу і чекаю результатів.
Двигун дасть змогу не постачати пальне на орбіту аж п’ять(!) років
Інший винахід, який корецький учень представив на всеукраїнський конкурс – це електромагнітний двигун до космічних апаратів.
– Зараз один раз на два місяці корабель на орбіту доставляє паливо, – пояснює Василь. – Це дуже дорого, бо витрачається ракета-носій, для обслуговування потрібне дороговартісне і складне обладнання. Я розробив свій проект двигуна – потужний, при якому паливо на орбіту потрібно доставляти раз в п’ять років. Це перспективний двигун, який ще й дасть можливість не вести ремонту і догляду за ним роками. За цей винахід диплом мені на всеукраїнському конкурсі вручав піонер української космонавтики, винахідник Санін. Я цим пишаюся. Він сказав, якщо я ще добре попрацюю над цим проектом, то в мене є реальні перспективи, щоб ідея, як кажуть, була застосована на практиці.

Працює школяр і над ідеєю вічного двигуна. Навіть пояснив нам, як він може працювати. Де можна використовувати такий двигун? Як зазначив сам винахідник – на підприємствах, конвеєрах. І ще раз ствердно наголосив, що вічний рух можливий!
– Зараз чимало говориться про енергозбереження, охорону довкілля. Чи не проектував щось, скажімо, для переробки сміття?
– Проектував сміттєпереробний завод. Та й навіть стічні каналізаційні води можна переробляти.
– Яким чином?
– Спалюючи. Зараз стічні каналізаційні води потрапляють у  відстійники. Там накопичується гумус, шлаки, їх десь треба утилізовувати. А спалювання загалом стічних вод рентабельніше. Бо при спалюванні їх у потужній печі виділятиметься абсолютно чиста водяна пара, гинутимуть мікроби, і цією енергією можна опалювати приміщення.
Після закінчення ліцею корецький хлопець мріє навчатися в Київському університеті імені Шевченка чи Київському політехнічному інституті. Хоче бути фізиком. Зараз поки що читає наукові журнали, історичні книги. Знає комп’ютер, але Інтернетом не користується. Каже, щоб не було спокуси підглядати у чужі розробки.
– А ще мене турбує така проблема в державі: винайшовши чи спроектувавши якусь річ, часто все залишається на папері і не має практичного застосування. Люди в нас розумні, а от живемо часто не по розумові, – каже Василь. – Я якось був  у Рівному на Дні винахідника, і там з нами розмовляв представник патентного відділу. Він сказав, що  за всі роки незалежності України тільки зараз почали створювати в Інтернеті патентну базу, щоб бажаючі могли переглянути, які розробки є в Україні. Однак часто так буває, що винахідник сам і спонсора повинен шукати, щоб його робота знайшла застосування в житті.
…Людину, яка мріє побувати в майбутньому, називають фантастом. Однак Василь Гомонович переконаний, що створити машину часу можливо. Завдяки цьому хотів би  побувати не в майбутньому, а в минулому, бо там є багато цікавих особистостей, хотів би з ними зустрітися…
У всіх починаннях хлопця підтримує батько. І друзі, з якими він займається спортом, ходить в туристичні походи. Не проти гайнути з ровесниками й на дискотеку. А от коли залишається на самоті, пише вірші: ліричні та… філософські.