Як «згуба» з Ленінграда повернулася

У потязі “Рига-Ленінград” їде немало людей і, якщо прямуєш трішки далі, то сусіди по вагону обов’язково через деякий час починають розповідати різні історії, які трапляються з ними, або іншими людьми у дорозі. Почула таку розповідь і я.
До Костополя прямувала жіночка похилого віку. І в руках у неї був зав’язаний мішок. Коли вона виходила з потяга, то нишком залишила мішок у тамбурі. Потяг рушив, і ніхто не звернув уваги на “згубу”. Через деякий час провідник помітив мішок, який ворушився і нявкав. Він покликав іншого провідника, перед тим запитавши людей, чия це згуба. Коли господаря не знайшлося, то хлопці дістали кота з мішка і забрали “туриста” з собою. Нагодували його й повезли в Ленінград. Через декілька діб потяг повертався назад в Україну. На станції Костопіль, де зійшла жіночка, уже без мішка випустили кота, попередньо почепивши йому на шию табличку з написом: “Хоч ти рада, чи не рада, я вернувся з Ленінграда”.

• Нравится
•