Голка застрягла в… грудях
Того дня Антон Кравчук вирішив зашити шкіряну куртку. Щоб легше було проколювати товстий матеріал, взяв велику восьмисантиметрову голку, добряче натиснув на її вушко – і від різкого болю мало не знепритомнів: гострий “стрижень” випадково вcтромився йому в груди. На щастя, у потерпілого вистачило сил дійти до телефону та викликати карету швидкої допомоги.
Рівненські лікарі вийняли голку з тіла без знеболювального!
Велика голка глибоко застрягла між серцем та легенями. Навіть не було видно її голівки. Втішало те, що гострий предмет не зачепив життєво важливі органи. Але будь-якої миті могло статися непоправне. Тканини організму та м’язи, які від найменшого руху то скорочувалися, то видовжувалися, поволі зміщували голку. Вона ніби мігрувала в тілі потерпілого.
– У моїй практиці це був перший такий випадок, – розповідає ургентний торокальний хірург обласної клінічної лікарні Ігор Свєнтозельський. – Я розумів, що терміново треба робити операцію, інакше голка може проколоти легені чи серце. Але як знайти її, якщо вона постійно зміщується? Застосовувати місцеве знеболення було вкрай небезпечно, адже чимала доза новокаїну, введена в ткнанини, пришвидшила б рух стороннього предмета. Відмовився я й від загального знеболення – пацієнт мав надто хирлявий вигляд. Натомість попросив Антона потерпіти.
Пацієнт не заперечував. Без сторонньої допомоги ліг на операційний стіл і в передчутті болю міцно стиснув зуби. Ігор Сильвестрович уважно оглянув місце проколу, взяв скальпель й обережно розрізав шкіру та підшкірну клітковину. Антон напружився, мов струна, і голосно застогнав.
Щоб відволікти пацієнта від болю, торокальний хірург щось говорив йому заспокійливе і водночас ретельно обстежував ділянку тіла, на якій, як підказувала інтуїція, могла затриматись голка. Коли побачив її “вушко” в міжреберному проміжку, ніби відчув полегшення – не доведеться робити додаткових розрізів. Спеціальним затискачем зачепив блукаючий предмет і поволі витягнув з тіла бідолахи.
– Рентгензнімок засвідчив, – продовжує розповідь лікар, – що голка не пошкодила внутрішніх органів і не спричинила кровотечі.
Тепер про незвичний випадок у своїй медичній практиці Ігор Сильвестрович згадує не без гумору. Мовляв, терпіння пацієнта помножене на досвід хірурга дали позитивний результат. А тоді він добряче похвилювався. Втім, як стверджує Ігор Свєнтозельський, у практиці його колег були й набагато складніші операції. Іноді деякі “зеки”, щоб потрапити в лікарню, свідомо ковтають голки зі швейних машинок. Щоправда, перед ризикованим і вкрай небезпечним трюком вони обов’язково відломують гострий кінчик. В разі успіху такі предмети потрапляють у шлунок і через три дні без сторонньої допомоги виходять з організму. Та буває, що вони застрягають у стравоході. Тоді доводиться видаляти їх за допомогою спеціального ендоскопа або ж проникати в організм за допомогою скальпеля.
Відомі й інші випадки. Одна жінка протягом десяти років навіть не здогадувалася, що носить у своєму тілі голку. Як сторонній предмет потрапив у її організм, наразі можна лише здогадуватись. Найімовірніше, це сталося під час сну. На щастя, голка застрягла в безпечному місці. Відтак, не зміщувалася. Згодом сторонній предмет покрився своєрідною оболонкою.
– У моїй практиці це був перший такий випадок, – розповідає ургентний торокальний хірург обласної клінічної лікарні Ігор Свєнтозельський. – Я розумів, що терміново треба робити операцію, інакше голка може проколоти легені чи серце. Але як знайти її, якщо вона постійно зміщується? Застосовувати місцеве знеболення було вкрай небезпечно, адже чимала доза новокаїну, введена в ткнанини, пришвидшила б рух стороннього предмета. Відмовився я й від загального знеболення – пацієнт мав надто хирлявий вигляд. Натомість попросив Антона потерпіти.
Пацієнт не заперечував. Без сторонньої допомоги ліг на операційний стіл і в передчутті болю міцно стиснув зуби. Ігор Сильвестрович уважно оглянув місце проколу, взяв скальпель й обережно розрізав шкіру та підшкірну клітковину. Антон напружився, мов струна, і голосно застогнав.
Щоб відволікти пацієнта від болю, торокальний хірург щось говорив йому заспокійливе і водночас ретельно обстежував ділянку тіла, на якій, як підказувала інтуїція, могла затриматись голка. Коли побачив її “вушко” в міжреберному проміжку, ніби відчув полегшення – не доведеться робити додаткових розрізів. Спеціальним затискачем зачепив блукаючий предмет і поволі витягнув з тіла бідолахи.
– Рентгензнімок засвідчив, – продовжує розповідь лікар, – що голка не пошкодила внутрішніх органів і не спричинила кровотечі.
Тепер про незвичний випадок у своїй медичній практиці Ігор Сильвестрович згадує не без гумору. Мовляв, терпіння пацієнта помножене на досвід хірурга дали позитивний результат. А тоді він добряче похвилювався. Втім, як стверджує Ігор Свєнтозельський, у практиці його колег були й набагато складніші операції. Іноді деякі “зеки”, щоб потрапити в лікарню, свідомо ковтають голки зі швейних машинок. Щоправда, перед ризикованим і вкрай небезпечним трюком вони обов’язково відломують гострий кінчик. В разі успіху такі предмети потрапляють у шлунок і через три дні без сторонньої допомоги виходять з організму. Та буває, що вони застрягають у стравоході. Тоді доводиться видаляти їх за допомогою спеціального ендоскопа або ж проникати в організм за допомогою скальпеля.
Відомі й інші випадки. Одна жінка протягом десяти років навіть не здогадувалася, що носить у своєму тілі голку. Як сторонній предмет потрапив у її організм, наразі можна лише здогадуватись. Найімовірніше, це сталося під час сну. На щастя, голка застрягла в безпечному місці. Відтак, не зміщувалася. Згодом сторонній предмет покрився своєрідною оболонкою.
Петро КОВАЛЬЧУК,
Рівненська область
Рівненська область
| Comments: |
