Телефонне повідомлення ледь не зруйнувало сім’ю

Алла забігла до мене, аж підскакуючи:

– Господи! Все! Закінчилися мої муки! Ще трохи – і нашій сім’ї міг бути капець. Добре, що ти мене стримувала…

Я зраділа разом з нею, хоча ще не знала, що ж так раптово змінило її настрій. Ще вчора зранку дзвонила і плакала з відчаю. Але Алка, як завжди, не змусила чекати, а стала поспіхом розповідати, хто так їй напакостив. Однак все по порядку.

***

Того вечора Вадим прийшов додому раніше, а тому, поки Алла закінчувала готувати вечерю, одразу пішов у ванну, аби трохи довше полежати у воді – так він інколи знімав «робочий стрес». На його телефоні зазвучав сигнал, що прийшла есемеска.

– Тобі прийшло повідомлення, – гукнула з кухні чоловікові.

Але він промовчав. Пікання, яке час від часу видавав мобільник Вадима, їй набридло, і вона підійшла до телефону. Не задумуючись, натисла на кнопку «відкрити» і прочитала: «Котусику, дякую за подаруночок. Чекаю на тебе. Завжди твоя киця. Люблю, люблю, люблю…» Від несподіванки Алла присіла на стілець, її кинуло в холодний піт, усе затремтіло. Знову й знову перечитувала повідомлення, не вірячи, що воно адресоване її чоловікові. Щасливі десять років, прожиті разом з Вадимом, миттю розлетілися на порох.

***

Їй здавалося, що за цей час їхні стосунки не перейшли в буденність. Навпаки, кожен новий день, прожитий разом, приносив цікаві несподіванки, приємні враження та емоції. Вадим керував фірмою, Алла мала власне ательє і займалася улюбленою справою. Сім’я була забезпеченою, підростало двоє гарних дітей. Навіть нещодавно обоє заговорили про те, а чому б не народити ще одне маля.

Алла була красунею, тож не дивно, що її навіть запрошували в модельне агентство, та дівчину ніколи не цікавили подіуми та увага до власної персони. Вона захоплювалася дизайном одягу. Вадим не одразу підкорив Алине серце: перш ніж піти під вінець, добре все обдумувала, придивляючись до свого залицяльника. Чи не тому їхня сім’я й видавалася міцною та щасливою, що одруження було не наслідком пристрасті, а розважливої любові, яка згодом ще й перейшла у дружбу.

***

Звісно, як і в будь-якої іншої щасливої пари, в Алли та Вадима теж були заздрісники. Але подружжя мало звертало на це увагу, майже не реагуючи на різні чутки та розмови. Жили у власному світі, виховуючи дітей та займаючись кожен своєю справою. Не дивно, що це повідомлення шокувало Аллу: ну, ніяк не могла повірити у зміст прочитаного!

– Невже він міг зрадити мене? Невже наше життя – брехня? Хто ця дівчина, яка так відверто шле повідомлення одруженому чоловікові? В чому моя вина? Значить, щось упустила…

Недарма сусідки казали: «Все мають, але що довго проживуть разом – не віриться. Там, де гроші, і коханки з коханцями...»

Вона почула ці слова випадково, повертаючись якось з роботи. Їй аж задзвеніло у вухах: виходить, тітки – кращі психологи, як вона.

***

Алла зібралася з думками, опанувала себе і відклала проклятий телефон. Вадим вийшов з ванної бадьорий і веселий. Обійнявши дружину, поцілував у щічку:

– Моя люба жіночка, – як завжди, шепнув щось гарне і сів до столу, на якому вже холола вечеря.

Жінка ледь стрималася, щоб не випалити щось в’їдливе. Вадим і не здогадувався, яких зусиль їй коштувала усмішка. Алла нічого не сказала про есемеску, яку вона видалила з телефону чоловіка.

«Час усе розставить на свої місця, не буду зопалу скандалити», – вирішила жінка.

Цей вечір був для неї найдовшим і найважчим за все сімейне життя. Серце розривалося від болю та розпачу, хоча Вадим навіть нічого не помітив. Аллі здавалося, що не дочекається ранку.

***

Щоб розставити усі крапки над «і», наступний день вона розпочала зі стеження за чоловіком. Будь-що хотіла з’ясувати: має Вадим коханку чи ні? У такому шпигунстві минув тиждень. Алла, перетворившись на приватного детектива, забула про роботу, домашні обов’язки, свої справи. Вона тінню ходила за чоловіком, ховаючись у закутках.

Вадим про це не здогадувався, але вечорами помічав, що дружина сама не своя. Намагався з нею поговорити, та вона лише нервово відмахувалася:

– Чому ти чіпляєшся? У мене все добре. Мабуть, пора збиратися у відпустку…

Тиждень розслідувань нічого не дав. Алла не знала, радіти цьому чи сумувати? Вадим поводився, як завжди: зранку їхав на роботу, протягом дня бігав у справах, двічі зустрічався з друзями та щовечора повертався додому. Якось до нього в офіс заїжджала ефектна жінка, проте її супроводжував чоловік.

Не з’ясувавши ситуації і замучившись від підозр, Алла почала перетворюватися з доброї, ніжної, завжди усміхненої жінки на озлоблену та незадоволену. Дійшло до того, що сварки і скандали стали у сім’ї звичним явищем. Вадим почав затримуватися на роботі, і це лише підлило масла у вогонь. Сім’я опинилася на межі розлучення.

***

Перед днем народження Алли, десь за півтора місяця після тієї злощасної есемески, Вадим буркнув зранку:

– Мої хлопці обіцяли зайти тебе привітати.

«Мої хлопці» – це Ігор та Семен, ще студентські друзі, з якими співпрацював у бізнесі. Хоча обоє не були готові до прийому гостей, але мусили вдавати, що у них все добре. Коли друзі трохи підпили, Семен не втримався і запитав:

– Слухай, ми з Ігорем так і не зрозуміли: розіграли тебе чи ні? Посперечалися на ящик дорогого шампанського, як ти відреагуєш на спокусливе повідомлення, яке було нібито від незнайомки. Ігор переконував, що воно тобі пофіг, а я доводив, що одразу зреагуєш, тобто поцікавишся, що то за «киця». Словом, не знаємо, хто кому має ставити шампанське. Ігор каже, що ти нікому не дзвонив – і я програв.

Вадим не міг «в’їхати», про що кажуть йому хлопці.

Семен тоді докладно розповів про суть їхніх жартів і про текст, який відправили на його номер. Вадим одразу кинувся до телефону:

– Ви що, придурки?! Його, мабуть, Алла прочитала. У мене сім’я валиться, – кинув зі злості.

Передивившись усі есемески, такої не знайшов. Усі троє нічого не розуміли. На розмову наважився Ігор. Він вийшов на кухню.

– Аллочко, сонечко, ти щось читала у Вадимовому телефоні? – запитав спантеличеним голосом.

– Читала… – більше жінка нічого не сказала, бо одразу розплакалася.

Він одразу зрозумів, чим міг закінчитися їхній жарт, і бухнув їй у ноги.

– Прости, нас дурнів. То ми так пожартували з Вадимом. Навіть подумати не могли, що ти передивляєшся його телефон…

Коли все з’ясувалося, Вадим готовий був повбивати своїх друзів, проте Алла одразу все простила – від щастя вона забула про свій біль і безсонні ночі.

Олеся ХАРЧУК

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>