Картоплю копають… у воді

Складна ситуація з наслідками стихії в поліських районах. Зокрема в Камінь-Каширському, де опадів у  серпні випало втричі  більше за місячну норму. З посіяних там 13744 гектарів зернових культур під водою опинилося 2875. Через перенасиченість грунту вологою неможливо зібрати вирощене і на багатьох інших площах. Як наслідок, господарства району недоотримують майже половини валового збору. Із затягуванням жнив різко впала врожайність зернових, зросла собівартість одного центнера продукції, втрачається її якість. В основному не зібрано насіннєві посіви.
– Посівний матеріал у цьому році, – бідкається головний спеціаліст сектору взаємодії з правоохоронними органами та з питань надзвичайних ситуацій місцевої РДА А. Ярощук, – доведеться закупляти за межами району як  для сільгосппідприємств, так і для приватних господарств. Маємо домовленість  з Волинським інститутом агропромислового розвитку, насінницькими господарствами області про закупівлю в них насіння і доставку його на місця призначення. У сільських радах організовано збір заявок від населення про кількість закупівлі.
Невтішну інформацію  маємо і від начальника управління агропромислового розвитку Маневицької райдержадміністрації Святослава Хурави. Станом на 5 вересня Маневиччина має втрат на 9901,8 тисячі гривень.
У Любешівському районі  сподіваного врожаю селяни не отримають з 2761 гектара в індивідуальному секторі і 1677 гектарів у колективних господарствах, загалом же це становить понад 50 мільйонів гривень збитків.

Але, як бачимо, найгірша доля випала Любешівщині – району, розташованому у найнижчому місці Волині. Крім дощів, яких випало тут 380% місячної норми, додалася ще й вода Прип’яті і Стоходу, яку зносять сюди ці чималі річки з усієї області і з-за її меж. Рівень Стоходу, наприклад, досягає вже максимального рівня. Таке буває лише навесні, а в цю пору – дуже рідкісне явище (щось подібне, за словами старожилів, було тридцять років тому).
З приводу несподіваної повені місцева районна влада забила на сполох: про масштаби лиха повідомлено і столичну владу. Віце-спікер Верховної Ради Адам Мартинюк приїжджав у район і, так би мовити, побачив усе на власні очі. Відбулася на цю тему (власне, про виділення коштів для компенсації збитків) і зустріч голови ОДА Володимира Бондаря з Прем’єр-міністром. Місцеві кіноаматори навіть сорокахвилинний фільм про наслідки повені зняли.
– Треба проявляти велику активність, ініціативність, щоб ці наслідки не стали гіршими, – вважає голова Любешівської районної ради Валерій Панасюк. – Проводиться укріплення берегів річки Коростеньки (саме в її долині найбільше затоплень – авт.), аби вода не йшла в канали. У районі приблизно 30% площ, де регулюється рівень води. Вся інша територія – під природним впливом. Віддамбовування проводиться, але повільно, бо потребує значних коштів. Влада активно шукає тих, хто вже зараз може купити моркву для переробки на соки, крохмальні заводи, які б закупляли картоплю, з Полтави, Чернігова, Тернополя. Тобто займаємося тим, аби зменшити фінансові збитки.
Безперервно працюють всі станції механічного відкачування води, але їхні можливості невеликі. Турбує питання засміченості меліоративних каналів. Поблизу дороги Великий Курінь-Лахвичі вода пішла з Коростеньки на поля. Там потрібно було вчасно завезти два-три вози піску. На жаль, люди чомусь не проявили зацікавленості.
Доки ж хлібороби бідкаються й підраховують збитки, місцеві мисливці розкошують. Річ у тім, що  поля з незібраними зерновими облюбували дикі качки – підживлюються “дармовим” харчем перед вирієм. Особливо багато їх жирує на межі земель сіл Бихів, Залаззя (Любешівський район) і  Пнівне (Камінь-Каширський район). Очевидці розповідають: качки настільки обжилися там, що й людей не бояться, злітаючи ледве не з-під ніг. Цим і користуються любителі дичини, впольовуючи завидні трофеї. 

Микола ШМИГІН,
Волинська область