Хлопчик затис у кулачку… оголений дріт
Гроза обірвала один з електричних дротів у господарстві сім’ї Новикових із села Обарів, що на Рівненщині. На пошкодження відразу не звернули увагу, бо світло в домі не зникло. Під вечір тато послав сина Павла нарвати на городі зілля для курей. 11-річний хлопчик помітив дріт, що валявся на землі, і з цікавості узяв його в руки...
Електричний дріт був під напругою. Ті відчуття, що пронизали дитяче сердечко (у прямому розумінні, бо струм пройшов через груди з правої руки на ліву), закарбувалися у дитячій свідомості.
– У ту мить, коли я вхопився за дріт, подумав, що не можна цього робити, – пригадує Павлик. – Та було пізно. Дріт наче прикипів до руки, мене щось міцно притисло до землі, я хотів вирватися, але воно не відпускало. Я весь час молився Богу. Пам’ятаю, як до мене підбіг мій друг Іван і запитав, чи покликати тата. Я кивнув, а тоді втратив свідомість.
Струм напругою 220 вольт проходив крізь дитяче тільце близько трьох хвилин. На щастя, тато не розгубився. Він палицею відкинув смертоносний предмет і став надавати дитині невідкладну допомогу: зробив штучну вентиляцію легень та закритий масаж серця. І хлопчик опритомнів.
Павла госпіталізували у Рівненську обласну лікарню.
– Потерпілий отримав глибокі опіки – ураження четвертого ступеня, – розповідає завідувач Центру лікування опікової травми, пластичної та косметичної хірургії, заслужений лікар України Олег Кирик. – Це фактично на грані ампутації. Адже струм набагато глибше вражає тканини та внутрішні органи, ніж, скажімо, вогонь, бо кров – прекрасний електроліт. Невдовзі ми проведемо пластичні операції на безіменному пальчику та мізинчику правої руки дитини.
За свідченням медиків, ураження, яке отримав електричним струмом Павло, є чи не найскладнішим – контур пройшов через ліву руку й серце. Те, що син залишився живим, батьки вважають дивом. Нині в дитини лише перебинтований кулачок, в якому Павлик затис отой злощасний дріт, та ліва долоня, звідки струм вийшов. Але в організмі людини струм проходить по судинно-нервовому пучку й руйнує тканини навколо, тож реально зону ураження буде видно тижнів за два, коли сформується некроз.
Тим часом Павлик мужньо переносить в лікарні усі процедури. А у вільний час читає книги (особливо захоплюється пізнавальною літературою, тому мама привезла “Страны мира”). Каже, що ручки йому зовсім не болять, добре тримає і ложку, і чашку. Він вірить, що зможе таки гарно писати, бо скоро 1 вересня, для нього – шостий клас.
– У ту мить, коли я вхопився за дріт, подумав, що не можна цього робити, – пригадує Павлик. – Та було пізно. Дріт наче прикипів до руки, мене щось міцно притисло до землі, я хотів вирватися, але воно не відпускало. Я весь час молився Богу. Пам’ятаю, як до мене підбіг мій друг Іван і запитав, чи покликати тата. Я кивнув, а тоді втратив свідомість.
Струм напругою 220 вольт проходив крізь дитяче тільце близько трьох хвилин. На щастя, тато не розгубився. Він палицею відкинув смертоносний предмет і став надавати дитині невідкладну допомогу: зробив штучну вентиляцію легень та закритий масаж серця. І хлопчик опритомнів.
Павла госпіталізували у Рівненську обласну лікарню.
– Потерпілий отримав глибокі опіки – ураження четвертого ступеня, – розповідає завідувач Центру лікування опікової травми, пластичної та косметичної хірургії, заслужений лікар України Олег Кирик. – Це фактично на грані ампутації. Адже струм набагато глибше вражає тканини та внутрішні органи, ніж, скажімо, вогонь, бо кров – прекрасний електроліт. Невдовзі ми проведемо пластичні операції на безіменному пальчику та мізинчику правої руки дитини.
За свідченням медиків, ураження, яке отримав електричним струмом Павло, є чи не найскладнішим – контур пройшов через ліву руку й серце. Те, що син залишився живим, батьки вважають дивом. Нині в дитини лише перебинтований кулачок, в якому Павлик затис отой злощасний дріт, та ліва долоня, звідки струм вийшов. Але в організмі людини струм проходить по судинно-нервовому пучку й руйнує тканини навколо, тож реально зону ураження буде видно тижнів за два, коли сформується некроз.
Тим часом Павлик мужньо переносить в лікарні усі процедури. А у вільний час читає книги (особливо захоплюється пізнавальною літературою, тому мама привезла “Страны мира”). Каже, що ручки йому зовсім не болять, добре тримає і ложку, і чашку. Він вірить, що зможе таки гарно писати, бо скоро 1 вересня, для нього – шостий клас.
Наталія КРАВЧУК,
м. Рівне
Фото автора
м. Рівне
Фото автора
Тим часом:
Гроза, що розперезалася у минулі вихідні, наробила на Рівненщині багато біди. Як повідомили з центру пропаганди головного управління МНС України у Рівенській області, через грозові розряди спалахнуло 11 пожеж! Не припинилися сильні дощі і в наступні дні. На жаль, не обійшлося без жертв. У селі Борове Зарічненського району разом з двома собаками загинув чоловік, який під час грози випасав корів. Сиротами залишилися четверо маленьких синів, найстарший з яких лише першокласник... Щоб запобігти найстрашнішому, рятувальники радять: якщо ви під час грози перебуваєте під відкритим небом (на вулиці, у полі, в лісі, на річці), пам’ятайте, що ховатися у невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше, серед острівців дерев, категорично забороняється. Краще у такому випадку затаїтися у якомусь заглибленні.
Гроза, що розперезалася у минулі вихідні, наробила на Рівненщині багато біди. Як повідомили з центру пропаганди головного управління МНС України у Рівенській області, через грозові розряди спалахнуло 11 пожеж! Не припинилися сильні дощі і в наступні дні. На жаль, не обійшлося без жертв. У селі Борове Зарічненського району разом з двома собаками загинув чоловік, який під час грози випасав корів. Сиротами залишилися четверо маленьких синів, найстарший з яких лише першокласник... Щоб запобігти найстрашнішому, рятувальники радять: якщо ви під час грози перебуваєте під відкритим небом (на вулиці, у полі, в лісі, на річці), пам’ятайте, що ховатися у невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше, серед острівців дерев, категорично забороняється. Краще у такому випадку затаїтися у якомусь заглибленні.
| Comments: |
