Теремнівський ставок – звалище для сміття?

За результатами бактеріологічного дослідження, в теремнівських ставках купатися заборонено. Кількість лактозо-позитивної кишкової палички перевищує норму в декілька разів. Та люди, ризикуючи власним здоров’ям, продовжують плавати в цій воді та ще більше забруднюють її різними відходами.
Десятого липня Луцька міська санепідемстанція вивісила біля теремнівського ставка оголошення про заборону купання у цих водоймах, але охочих “помити ніжки” не поменшало.  Помічник санітарного лікаря  Володимир Сапронов повідомив: “Відбори проб води та грунту проводяться за місяць до купального сезону і два рази на місяць у період його тривання. Під час останньої перевірки виявили підвищену кількість лактозо-позитивної кишкової палички, що свідчить про забруднення водойми. Тому була винесена постанова головним санітарним лікарем міста Луцька про тимчасову заборону купання у теремнівських водоймах. Скільки буде тривати санітарний стан – невідомо. Адже, якщо питну воду можна очистити штучно, то у відкритих водоймах – природне очищення.” Причиною забруднення водойми могло стати зливання у неї різноманітних органічних речовин з дощем та людський фактор. А це значить, що люди у ставки і пісяють, і какають. Хочемо жити, як європейці, а поводимося, як свині? Про яку культуру можна говорити, коли я на власні очі бачила, як одна компанія залишила після себе купу сміття, “господар” машини мив своє шикарне авто біля ставка, дама вимивала… собаку.
Головний спеціаліст відділу природокористування міської ради Ольга Люфт повідомила: “За ділянками території ставка у весняно-осінній період має доглядати біотехнічний інститут. А ми відстежуємо утримання цих територій і заставляємо прибирати всіх, кого тільки можем. Щоб покращити стан водойми, наш відділ фінансував зариблення території ставка приблизно сімома з половиною тоннами різних видів. Риби, поїдаючи водорослі, запобігли б замулюванню ставків і покращили б стан кисню у воді, який є біоло-гічною потребою. Тому риба – єдиний біологічний резерв, який може очищати водойми. Але люди сітками за тиждень повиловлювали всю рибу і продовжують робити це зараз.” Чи ж не варвари?
Матрос-рятівник на теремнівському ставку Валерій Бєндовський почав працювати тут з початку цього сезону, який триває з першого червня до першого вересня. На робочому місці – по десять годин щодня, з десятої ранку до восьмої вечора. Розповідає, що в тридцятиградусну спеку біля водойми сидіти неможливо, адже з води доноситься сильний сморід. “Рано прийдеш – вода очиститься, і можна скупатися, а пізніше залазити в ставок нема ніякого бажання – люди, як свині, спочатку викидають різні відходи, а потім біля них же купаються”. На рятувальному посту працює два матроси-рятівники та фельдшер. Але при халатному ставленні до правил поведінки на воді навіть вони не можуть гарантувати людям безпеки.

Мешканець Луцька Михайло Кулик плавати тут також не ризикує. А до ставка прийшов зі своєю сім’єю та друзями, щоб відпочити, захиститися від спеки у тіні дерев на травичці. Як і більшість відпочиваючих, оголошення про заборону купатися не бачив. Зізнається, що плавав останній раз у цьому ставку п’ятнадцять років тому, коли поруч з людьми пляшки і собаки не плавали: “Тоді був пірс, можна було покататись на човнах та катамаранах. А зараз самому страшно зайти у воду, а батьки ще й дітей купають”. Інший відпочиваючий не захотів назватися, але погодився розповісти про наболіле: “Я живу недалеко біля ставка, тому не раз бачив, як люди під’їжджають близько до води і миють машини, шампури після смаження шашликів, а потім маленькі дітки бовтаються у цій воді. Чи не наберуться якоїсь зарази? Рідко бачу, щоб тут прибирали і вивозили сміття, яке у вихідні досягає рекордних розмірів. Гори непотребу. І у воді також. Таку картину, напевно, тільки в Україні можна побачити. А якщо ще й понюхати, то не те, що купатись, а й до води на декілька метрів не підійдеш”.
Але в ЖЕКу №7, який відповідає за прибирання цієї території, повідомили, що очищення відпочиваючої зони навколо теремнівського ставка проводиться кожного ранку, і сміття вивозять двічі на тиждень – в понеділок і п’ятницю. Та протягом дня люди примудряються так засмітити територію, що людьми їх важко назвати. Невтішною була й відповідь про кількість смітників: на всій цій території, де відпочиває сила-силенна людей, лише одна(!) урна для сміття. Напрошується питання, куди ж викидати ті відходи, які в неї не вмістилися? Звичайно, на землю біля місця відпочинку. А там і до води недалеко.

І чому б при таких “санітарних” умовах не збільшитися кількості лактозо-позитивної кишкової палички? Знову ж, поблизу ставків побачила всього два туалети. Не думаю, що всі справляють там свою нужду. Бо у воді плавали і… фекалії.
Одним словом, відпочивати ми вміємо, ще б навчилися прибирати після себе, і ціни б нам не було.
Та палка має два кінці. І “бити” нею потрібно не лише “свиней”-відпочиваючих, але й лінивців-прибиральників та їхніх начальників, які могли б простежити за чистотою ставка не лише сидячи в своїх ка-бінетах, а й перевірити водичку “на власній шкірі”, якщо, звичайно, не злякаються забруднитися. Та й чи не пора вживати заходи щодо тих, хто миє авто у воді і під’їжджає машинами під самісінький берег?
Висновок напрошується один: якщо люди і надалі продовжуватимуть свинячити та плавати у зараженій водоймі, а відповідні органи сидітимуть склавши руки, то можна тільки уявити, скільки хворих потрапить до лікарні. Лікарі ж категорично не радять ризикувати здоров’ям, адже купання загрожує різноманітними хворобами: від кишкових інфекцій до холери. Мабуть, лише після цього почнуть бити на сполох.