Бітольський фестиваль – це щось на зразок дитячого Євробачення. У нинішньому році сюди з’їхалися юні обдаровання із Сербії, Греції, Болгарії, Франції, Румунії, Мальти та інших країн. Отож, гран-прі дісталося Вероніці Пилипець нелегко, бо конкурентів мала більш, ніж достатньо. Зате і вражень привезла додому ой-як багато! Власне, їй не вперше брати участь у різноманітних конкурсах та фестивалях. Яскравим був її виступ і на другому Міжнародному фестивалі пісні і творчості у Польщі. Тоді і звернув увагу на неї Микола Ярмолюк і посприяв, аби вона продемонструвала свій непересічний хист у балканському краї. Ще раніше Вероніка стала лауреатом фестивалю “Володимир-2004”.
А прищепила їй любов до пісні бабуся Ганна, котра мешкає на Львівщині у селі Оглядів. Дівчинка провела там не одне літо і вельми вподобала тамтешні вечорниці, коли у вільний від роботи час до баби Ганни сходилися сусідки, щоб погомоніти і пісень поспівати. Там вона й навчилася перших колядок, щедрівок, гаївок. І виявилося, що має неабиякий слух і вокальні дані.
Помітили це і у Володимир-Волинському Будинку дитячої творчості, де Вероніка займається ось уже чотири роки (а шкільну програму успішно опановує у навчально-виховному комплексі №3 і вже перейшла до четвертого класу). Заняття ж з вокалу проводить з нею досвідчений педагог Жанна Альфредівна Орендовська. Їй вдячні і сама юна співачка, і її батьки – Леся Романівна та Юрій Іванович. До речі, батько дівчинки є благочинним Володимир-Волинської округи УПЦ Київського патріархату. Співуча у Вероніки й мама, разом з якою вона брала участь у фестивалі “Співоча родина”.
А щодо Македонського, то він був досить насиченим і важким. Як розповідає дівчинка, три дні поспіль доводилося виступати у трьох концертах щоразу. Гран-концерт тривав до 22-ї години, і переможців визначали голосуванням самі діти.
Саме вони й віддали пальму першості нашій землячці. А одним з перших її привітав з неабияким успіхом посол України в Республіці Македонія Віталій Москаленко, вручивши пишний букет квітів. Отримала Вероніка, окрім диплома, і подарунки, в тому числі іграшкового кота – символа фестивалю.
Дівчинка щиро зізнається, що протягом трьох фестивальних днів зовсім не хвилювалася, а коли під час гран-концерту виконувала пісню “Молитва”, їй підспівував цілий хор, всі учасники якого були одягнуті у костюми помаранчевого кольору. Натхненна перемогою у Македонії, Вероніка вдало виступила і на цьогорічному фестивалі “На хвилях Світязя”. Її заповітна мрія – підкорити київську сцену. Побажаймо їй удачі!
Василь ТРОФИМУК,
Волинська область